“Коли немає Бога, то на сторожі добра має стати людина.”
Дочитав я нарешті Голокост F який вже довгий час припадав пилом на поличці. Можу сказати, що враження в мене склалося дуже двояке. Не можу рекомендувати пересічному читачеві. Книга читається важко. Справа навіть не в стилі написання. Справа у гротескності образів і ідей які використовує автор. Десь по середині книги я зловив себе на думці чи вистачить мені уяви повністю осягнути цю книгу. А читав гротескної літератури я немало. Велика кількість задумів і концепцій які придумав автор сприймаються свіжо. Я ніде не читав нічого подібного. Це безумовний плюс бо зазвичай дебютні твори багатьох сучасних письменників віддають душком вторинності. Але при цьому я не можу сприймати цей твір комплексно. Я не зміг зловити ту нитку Аріадни яка б провела мене дебрями основного сюжету і оформилася в якусь осмислену розв’язку. Я не зміг проникнутися співчуттям до головного героя, може тому, що він не зовсім людина.
Ближче до фіналу коли думаєш “от от я отримаю всі відповіді” стається один цікавий сюжетний поворот. В мене в голові одразу виникає думка: невже це славнозвісний Deus Ex Machina?
Отже що ми маємо. Якщо розбити книгу на розділи, ідеї, цитати то деякі з них можуть стати крилатими, культовими. Могли б стати основою для інших хороших творів. Але якщо сприймати ці ідеї як єдиний роман (як воно і має бути) то я не побачив того цементу який би скріпив їх.
Справа може бути в тому що я не зрозумів якусь велику метафоричність роману, якусь алюзію на наш світ. Можу сказати, що я до нього ще повернуся через якийсь час. Є книги які треба читати у певному віці.
Голокост F або божевільно божевільний або божевільно геніальний.
P.S. Про дизайн обкладинки і якість перекладу говорити немає сенсу. Все як завжди на висоті.
Автор: Volodymyr Zhuk
Джерело: Facebook
