Завантаження...
Меню

Кошик порожній

Анотація

Анотація

Цезарій Збєшховський (нар.1975 р.) – випускник факультету полоністики Варшавського університету.

Його оповідання та повісті друкувалися на шпальтах часописів «Нова фантастика», «Убік», «Science Fiction, Fantasy & Horror», а також у антологіях «Нове надходить», «Без героя», «Science fiction». Перша дебютна книжка Цезарія Збєшховського – збірка оповідань «Реквієм для ляльок» (2008), дія яких відбувається у вигаданому світі міста Рамма. «Голокост F» (2013) став візитівкою Збєшховського. Відтоді автор написав ще кілька оповідань та повістей, а наразі працює над своїм другим романом.

Роман «Голокост F» – рідкісний зразок сучасної безкомпромісної наукової фантастики: тут візія майбутнього настільки ж важлива, як і долі персонажів, а філософські концепції не менш захопливі, ніж сюжет. Масштабність Ніла Стівенсона, ядуча іронія Пітера Воттса, трохи божевільний погляд на реальність, притаманний Філіпу К. Діку, – і все це помножено на традиції кращих взірців польської фантастики. Крім роману, до книжки увійшла низка оповідань та повістей, самостійних за сюжетом, але пов’язаних з «Голокостом F» спільним світом.

Роман отримав три престижні премії польського фендому: премію «SFinks», премію найстарішого польського журналу фантастики «Nowa Fantastyka» та премію імені Єжі Жулавського.

Майбутнє – невідворотне й невблаганне. Воно наближається до нас зі швидкістю космічного корабля «Серце пітьми», що дивним чином знову повернувся на орбіту Землі. От тільки що принесло це «Серце» – і чи буде кому зустріти його на Землі?

Людство дійшло до межі, кількість змін досягла критичної маси – і схоже, от-от настане кінець не тільки світу, яким його знали всі ці тисячі років. Зникають суспільства, знецінюється сенс, розмивається пам’ять. І що далі, то примарніша межа між людиною з плоті й крові та свідомістю, що існує у цифровому, віртуальному світі. Може, той віртуальний світ – єдиний прихисток людства? На планеті, яка охоплена епідемією войовничої Сарани та модифікованими «вампірами», не лишилося нічого, за що варто було б боротися. Чи, може, все-таки лишилося?..

Переклад з польської Олена Шевченко, Ірина Шевченко

 

Відгуки (4)
  1. :

    “Сліпобачення” буде до Форуму?

  2. :

    Так!

  3. (Перевіряється власником):

    Чудова поліграфія. Обкладинка навіть краща за польську! Переклад дуже сподобався. Прочитав вже половину… навіть не розумію, чого її називають складною та “… мабуть вдруге перечитувать не буду” – все заходить легко, затягує. Для людей, які цікавляться саме НФ нічого важкого. Це вже навіть не кібер-панк, це щось інше. Збєшховський пішов далі… Дуже дякую видавництву! З нетерпінням чекаю на “фантастику інших країн” ))) .

  4. (Перевіряється власником):

    Десь у Пєлєвіна була думка про те що усі автори паляться своїми творами, і велика загадка кожного твору полягає у тому, щоб зрозуміти де і у чому насправді автор себе виказав. Так от, здається мені, що пан Збєшховський писав усі твори із цього циклу намагаючись примирити у своїй голові релігійну та наукову парадигми.

    Два світи. Один: нелогічний, химерний, духовний, світ з якого приходять надпотужні сили та енергії. Інший: холодний, раціональний, земний, науковорозвинений світ, світ який покинув Бог, світ що летить у прірву техногенного апокаліпсису не збавляючи обертів. Цих два світи Збєшховський зіштовхує у Голокост F і саме їх він примирює у фіналі цієї історії. І мало того, що примирює, так ще й ніби натякає, що чуваки, без Бога нам повний Вавілон! Що розумне життя це помилка яка тягне Божествене у темряву безбожності. І треба хлоп’ята, вже якось по-трохи каятись, не впиватись так несамовити тими технологіям, не творити ідолів-дарвінів та апостолів-масків собі, не гнатись сліпо за вдосконаленням себе любимого і тд.

    Не знаю чи я втрафив у ціль, чи в молоко з цим кухонним психоаналізом пана автора. Але ця думка дещо зіпсувала мені враження від твору. Бо тепер мені здається, що автор з одного боку тримається за якісь релігійні традиції, а з іншого зачитується Воттсами та Діками. І в таких от пекельних муках, намагаючись як то кажуть натягнути сову на глобус і народжуються фантастичні сублімації як Голокст F, Склянка Лімфи чи Безлюддя.

    Сподіваюсь все ж, що я помиляюся і все це просто звичайнісінький маркетинговий хід. Що автор робить це свідомо з розразунком завербувати кілька польських католиків до свого фанклубу.

    Але як би там не було книжка вийшла гарною і вартує бути прочитаною. Бадьора сучасна фантастика для сильних духом і міцних лобом :) Побільше б такого на українському ринку. Але нехай наступного разу католиків з собою не беруть! :)

Додати відгук

РЕЦЕНЗІЇ (5)

Схожі товари

Лукаш Орбітовський
Голова змія

К-ть сторінок: 480
Оправа: Тверда, матова
Розмір: 145 х 210 мм
Папір: пухкий кремовий, 70 гр
Рік видання: 2019
180 грн. Придбати
Вгору