І про «Голову змія» Лукаша Орбітовського. «Голову», яка може знести башту. – Книжка має концептуальну стрункість, за що окрема дяка упоряднику Volodymyr Arenev. Оповідання вилаштувані в хронологічному порядку, показують розвиток стилю, тем, улюблених прийомів. А по всьому ще і створюють круту композиційну петлю через тему батьківства. – Орбітовський вражає різноманіттям інтонацій – від чистого горору

Я очікував на появу цієї книги ще від першого анонсу і почав читати щойно торкнувся її целюлозного тіла. Цей рік приємно тішить мене бажаними книгами: “Сім Вечорів” Борхеса, “Легенда про Сіґурда і Ґудрун” Толкіна (знайшов на форумі, бо в книгарнях пропустив), “Втрачений рай” (ну нарешті!) Мілтона, “Пісні невинності і досвіду” Блейка (хех, для роботи над