Якщо б ви опинилися в США 1950-х рр. і вас щось напоумило заробляти гроші письменництвом, то шлях тут лише один – товсті романи, які все одно будуть продавати в м’яких обкладинках. Або ж знайти собі нормальну роботу. Айзек Азймов був університетським професором. Рей Дуґлас Бредбері – голівудським сценаристом. Філіп Кіндред Дік хотів жити лише з

Читання цього збірника зайняло в мене аж 4 місяці. При цьому більшу половину я прочитав за останній тиждень. Те, що спочатку сприймалось як щось мало зрозуміле, химерне та надто вичурне (особливо в порівнянні з іншими книгами серії “Майстрів готичної прози”) стало за останній час чимось близьким та дуже особистим. Та що там, якщо у квітні

Першу частину цієї серії, «Сліпобачення», я читав восени 2022 під час харківських блекаутів. Тобто, обставини були на боці концентрації. Попри те, що hard sci-fi не є моїм найулюбленішим жанром (зізнаюсь, я його навіть трохи побоююсь), текст захопив мене із перших абзаців. Цей інтимний акт захопленого читання тривав до самої останньої сторінки. До «Ехопраксії», яка є