Ця книга віддавна інтриґувала мене і своєю обкладинкою, і назвою, і тим, що її автором був керівник одного з моїх найулюбленіших видавництв – Олексій Жупанський. Анотація наштовхувала на думку, що в книга буде в жанрі альтернативної історії, яка мені більш-менш заходить. Але я щось трохи не врахував, що Видавництво Жупанського поміж іншим відоме й своєю

Бачить бог, чи що там у тих хвилях сивого небесного моря снує, як же мене захоплюють поети, митці, музиканти, котрі, не боячись гніву верхніх, Творять у своїм маєстаті: лінійку сюди, накреслив, лінійку в інший кінець, провів лінію. Кларк Ештон Сміт і собі накреслив безмежний простір… не перелічити усіх печер, оазисів, урвищ, що їх письменник залишив

Дочитав цю книгу в останній день року і приємно потішений враженнями, які вона принесла. Після анотації очікував від неї якихось авантюрних пригод і незвичної історії цікавої людини, власне це й отримав. Приступав до прочитання з тихим спокоєм, ніби готувався до відпочинку – собі спостерігатиму за морськими подорожами, зустрічами з тубільцями і змальованою долею героя, шматочки