Почну з очевидного. Книжка важка. Дуже важка. Дуже-дуже важка. Виносить мізки. Ну а чого ви чекали, це ж Воттс! Формально це подано як друга частина циклу “Вогнепад” (після “Сліпобачення”). Фактично ж це паралельна лінія того таки “Сліпобачення”. Поки відомий нам жаргонавт налагоджує Перший Контакт, його батько пробує дізнатись про долю сина. І допомогти йому може

Зізнатися, на цей роман я навертався досить важко. Насамперед, я починав його читати десь років вісім тому, в російському перекладі, і майже третину прочитав. Але «заходив» роман важко, я відволікся на читання якоїсь іншої книги, і до «Терору» вже не повернувся, хоча не маю звички залишати книги недочитаними. Потім я подивився екранізацію, 10-серійний серіал, знятий

Підземні ріки підсвідомості течуть та утворюють вир образів, плинних і змінних. Mutabor. Кит жене темряву, німота накриває дім, звідти виринає кит і замикається коло. Скажу зразу: за цією невеличкою книгою можна писати наукову, нескінченно розбирати згадані образи, занурюючись все глибше та стрибаючи між паралельними світами, або вирушати у тріпи. Це особливість «Підземних рік..» — ти

Чому біографія Черчіля авторства Себастіана Гаффнера варта прочитання – незважаючи на, або завдяки? її коротенькому обсягу? Давайте дивитися. По перше, авторитет автора. “Ти хто взагалі?”)) Якщо мова іде про біографії (та і про будь-який нон-фікшн, але про біографії особливо) – є сенс поцікавитися, а чий погляд на певну особистість ми збираємося приміряти на себе. Бо