Рецензія на книгу Джордж Орвелл «Ковток повітря» від Aleksander Choma
Незнані твори відомих авторів можна порівняти з вибором наосліп. ,,Ковток повітря,, виправдав мої сподівання. Книга читається в один захід. Не потребує аж занадто великого досвіду і глибокого розуміння навідміну від ,,1984,, і ,,Колгоспу тварин,,. Але якщо ви справжній поціновувач такого жанру, то отримаєте задоволення сповна.
Його звати Джордж Боулінг. Джордж Боулінг з Елзмір Роуд, Західний Блечлі. Хто його знає де це?! По карті не дивився, але й самому нашому герою місцевість так собі. Саме в цьому містечку він проживає своє буденне життя разом з дружиною Гільдою і двома ,, сопливими вилупками,,… Святий Боже, і це він так про власних дітей((( Чолов’яга здорово отримав від життя і переживає кризу. Якусь із британських чоловічих криз між 40 і 50. Далі йде грунтовне пояснення, що це перенасичення буденністю життя і відсутність нормального відпочинку. На додаток постійний брак коштів і неприємні розмови з дружиною на цю тему. Доречі, вона не працююча і Джордж останні декілька років не може зрозуміти, яким чином вона взагалі потрапила в його життя.
Єдиною розрадою працівника страхової контори під гордою назвою ,, Летюча саламандра,, є відрядження, де він може побути на самоті, а інколи і з якоюсь повією розважитися. Але от проблема яка, не дуже вже він цікавий жінкам, костюм вже сидить не так, як того б хотілося, на обжирілому тілі і це ще одна особиста трагедія Джорджа Боулінга.
17 фунтів від поліса страхування дають можливість чоловікові задуматися. В голові пролітають різні думки. Джордж згадує щасливе дитинство в Нижньому Бінфілді, батьківський дім, крамничку, а особливо риболовлю з компанією старшого брата. Як давно це було. І тут пригадалися величезні коропи з ставу, що він знайшов за ,, Садибою,, Бінфілд-хаус. Ті велетні настільки запали йому в серце, що він вирішує навідатися до містечка де народився, виріс, де поховані його батьки. Можливо ще навіть крамничка вціліла?!
Після ряду махінацій він вирушає в путь. А на під’їзді до Бінфілда просто торопіє від побаченого. Містечка, яке він пам’ятає просто не стало. Воно розрослося. Повсюди незнайомі обличчя і абсолютно ніхто навіть не може пригадати, що колись тут, протягом довгого часу жили Боулінги. Ну як так? Де справедливість?
Він зупинився в готелі ,,Георг,,. Цілими днями він те і робить, що випиває, блукає вулицями міста і околицями пригадуючи хоча б щось. Неабияким здивуванням було побачити у що перетворилися стави і Бінфілд-хаус в якому тепер лікують психічнохворих. Одного дня він з вудкою вирушає на пошуки того самого таємничого ставу ловити гігантських коропів і натикається на великий смітник, що виріс на його місці. В буквальному розумінні, в нього опустилися руки.
Він повертається до готелю, п’є і стає свідком незвичайної події, яка сколихнула містечко. Під час тренувального польоту якийсь бовдур помилково скидає на площу авіаційну бомбу. Не обійшлося без жертв. Всі вже лихим ділом подумали, що напав Гітлер. Люди в очікуванні війни, а тут ще й в прямому ефірі передають дивний меседж про вимогу вийти на зв’язок Джорджа Боулінга. Нібито дружина в важкому стані в лікарні. Джордж мчить додому, але вже по приїзді, розуміє, що це чергова підстава.
Побут і життя в режимі автопілота руйнує всі мрії, нищить людську сутність, позбавляє людей подоби людської. Посил автора досить чітко читається від початку до кінця – не дайте буденності зламати себе. Життя цікаве – якщо його прожити цікаво!
Автор: Aleksander Choma
Джерело: Facebook
Залишити відповідь