“Якимось чином всі його використовували чи то для чогось, чи то як щось. Вимудровували, кожне на свій копил, різні ролі для Дояра, робили з нього предмет своїх мрій про багатство, кохання і страждання.” Цей роман приніс Моррісон визнання, а ще він єдиний у її доробку, де головний герой чоловік, а не жінка. Дояр (Мейкон) Дед

Поверхово… ? ⠀ Поверхово я ознайомилась з романом “Виголошення лоту 49” Томаса Пінчона. І зовсім не тому, що читала діагонально, вихоплюючи ключові фрази. Навпаки, це було повільне і зосереджене читання. Але для того, щоб глибше осягнути сенс сказаного в романі і того, ЯК це сказано, я маю прочитати його принаймні ще один раз. Але не

? Нарешті я прочитала цю книжку, давно хотіла це зробити. Спочатку мені здалося, що описи нудні, бо там було мало дії, більше роздумів, розповіді про життя Сміта. Але потім сюжет розвивався динамічніше, і почалося найцікавіше. І справді поворотний момент був для мене неочікуваним. Люблю так, коли не вгадуєш, що буде далі. А сто перша кімната

⚽ В українському книговидавництві дуже невистачає таких книг. Я та тисячі інших вболівальників залюбки б прочитали автобіографію Ібрагімовіча, Мессі чи Роналдо. Надіюся з часом ця ситуація виправиться. ⚽ Ну от до цієї книги, що я знала про Зідана? Зараз він тренер Реалу, мав колись Золотий м’яч, був визначним футболістом свого часу, ну і його знаменитий

В книгарні випадково натрапила на цю невеличку книжечку і чимось вона зуміла мене зацікавити. Не останню роль тут зіграв зручний формат – якраз для жіночої сумочки ? Почала читати і все чекала коли ж сюжет розгортатиметься. Та згодом зрозуміла, що обрала неправильну тактику – ця книга аж ніяк не екшн. Це книга-спогад, книга-пам’ять, книга, де

Під час читання «Каллокаїн» я була огорнута гнітючою атмосферою і майже фізично відчувала біль, тяжкість роздумів про призначення та долю людей зростало від сторінки до сторінки. Антиутопії дуже лякають, але це потужний заклик не допустити диктатуру. Роман написаний у вигляді щоденника головного героя – хіміка-винахідника, що здійснює важливе відкриття. Його роздуми про те, яким має

Нарeшті я прочитала цe творіння Джорджа Орвeлла! Чeсно – нe пам’ятаю, чи намагалася осилити ранішe цю повість, алe вражeнь від нeі просто купа! Автор нeвимушeно описує той трeш, що відбувається на фeрмі після того, як тварини влаштували повстання. А самe,- свині стали головними, і правила змінювали відповідно до потрeб лідeра – кнура Наполeона (який у

Нарешті дочитав «Песиголовця» Завари. Що можу сказати, явно не мій формат. Мало діалогів, все якось дуже стисло, а я більш полюбляю подробиці. Після прочитання залишилось дуже багато питань стосовно сюжету «чому?» і «як це сталось?» Сподобалось переплетення міфів, казок та християнства, не білого та пухнастого, а такого як воно є. Доволі цікава інтерпретація червоного капелюшка.

А що, коли світ навколо – фальшивка? Уявіть: одного дня ви прокинулись і почали відрізняти кожну брехню й маніпуляцію. Та водночас – на контрасті – ви б яскравіше відчули любов і віру? Автор книжки хитро посміхається. Він не жартує. “Блеф! Фальсифікація світу” – це спроба викрити реальність, у якій ми живемо. Пластиковий світ-театр, як його

Особиста оцінка 8\10 “Моє серце немов зупинилося. Мені й раніше снилися жахіття, докторе Ловелл, але навіть переживаючи найстрашніші з них, я не почувалась так, як тоді, коли зустрілася поглядом з лялькою”… У вас буває іноді таке відчуття коли по тілу дрижаки, але не від холоду, який звалився нам на голову останніми днями, а від хорошого