? Нарешті я прочитала цю книжку, давно хотіла це зробити. Спочатку мені здалося, що описи нудні, бо там було мало дії, більше роздумів, розповіді про життя Сміта. Але потім сюжет розвивався динамічніше, і почалося найцікавіше. І справді поворотний момент був для мене неочікуваним. Люблю так, коли не вгадуєш, що буде далі. А сто перша кімната навіть на мене наганяла страху. У творі мегабагато посилань на СРСР і Сталіна. Окремо можна сказати про новомову, якою намагалися замінити англійську. Це дуже точно підмічено, бо таки скорочували слова і мінімізували їх вживання у СРСР. Читала я із задоволенням, але ретельно стежила за кожним реченням і довго обдумувала написане. Ще у цьому виданні від видавництва Жупанського є примітки перекладача, які розповідають про створення тих чи інших сцен у книжці. Наприклад, Оруелл любив використовувати певні сюжетні моменти із вже написаних оповідань у своїх романах. І ще остання ремарка: вже не вперше помічаю, що у книжках надзвичайним способом передбачаються деякі речі, які є в сучасному світі. От як це робиться?
Автор: Yarynka Mykhailenko
Джерело: Instagram
