Публікації

Рецензія на книгу Володимир Кузнєцов «Закоłот. Невимовні культи» від Євгена Магера

Повертаючись до теми не англомовної фантастики. На цей раз ще ближча ніж польська – українська.

“Закоłот. Невимовні культи” привернув увагу тим, що розширює всесвіт Лавкрафта. Так співпало, що я як раз закінчив читати третій том збірки Говарда Філіпса від Видавництво Жупанського, як на їх сторінці побачив пост про новинку із серії Альтернатива. А змушувати купувати книгу з таким крутим артом на обкладинці мене не потрібно.

Книжка поділена на частини, кожна з яких розповідає про певні відрізки альтернативної історії людства. Автор в передмові каже, що їх можна читати в різному порядку, і тільки буде краще, якщо ви використаєте послідовність відмінну від поданої.

І дійсно кожна з частин переживається по різному і викликає різні емоції. Іноді ви ніби дивитися аніме про далеке далеке майбутнє, де земля бореться за виживання з невідомими істотами. Потім ви поринаєте у гру Doom, де непереможний легендарний воїн розносить в пух і прах усіх на своєму шляху. В наступній главі ви трошки відпочиваєте від космічного екшену і вам розказують фентезійну історію, де декілька персонажів шукають свій шлях. Далі вас кидають у всесвіт “Варгамеру”, де боги із потойбіччя намагаються пробитися у нашу реальність і породити хаос. І десь між цим всим, ви спостерігаєте за детективною історією із загадковим вбивством і неочікуваними поворотами слідства.

Насправді у Закоłот немає ніякого плагіату ні з аніме, Думу чи Варгамеру. Але асоціації нахлинають самі собою. І це круто, по іншому не скажеш.

Volodymyr Kuznietsov зміг породити цікавість до українського сектору фентезі та фантастики (до цього читав тільки зарубіжних авторів у цих жанрах, каюсь), тому на черзі його інший твір – “Вогневир. Flameström”, а далі Павло Дерев’янко, Євген Лір і ще огого скільки цікавенних письменників.

Автор: Євген Магер
Джерело: Facebook

Хочу прочитати