Публікації

Рецензія на книгу Максим Гах «Прогулюючись пустелею» від Віталія Романа

Чергова збірка оповідань в моєму читацькому доробку. Книга невелика, читається за день – якщо час дозволяє, або за два – дорогою на роботу або з неї любої. Особливо рекомендую читати книгу їдучи в транспорті, особливо тролейбусом, особливо якщо знаєте Львів трохи більше аніж центральну його частину 🙂

Придбав книгу з двох причин: сподобалась обкладинка (як і невідомій мені дівчинці, яка кілька разів зацікавлено задирала голову на обкладинку стоячи біля мене в 9-тій маршрутці), та те, що книга видається в Жупанського. Оскільки «Підземні ріки течуть» виправдали мої читацькі очікування, знав – це видавництво пургу не видає 🙂

Загальне враження від книги: історії не пов’язані ані сюжетно, ані локацією, ані епохою. Тут ви зустрінете старий-добрий Львів, пустелю Сахару, здається Берлін та кілька не ідентифікованих мною населених пунктів 🙂

А тепер детальніше про оповідання:

«Abraxas». 10+/10. Головна окраса збірки. Оповідання-атракціон! Тільки заради нього варто купляти цю книгу. Спойлерів не писатиму, бо ж історія і так коротенька, але вона сподобається любителям коміксів, книг на кшталт «Першому гравцеві приготуватись» (мені вона нагадала саме цю книгу) та просто львів’янам із хорошою фантазією 🙂 Це друге оповідання в моєму читацькому житті, яке хочеться перечитувати знову і знову. Першим є «Фах» Айзека Азімова.

«День знань». 10+/10. Друга окраса збірки. Звідси й героїня на обкладинці. Оригінально, стисло, гостро. Про школу, сенс життя/смерті та демона. Очікував що демона буде більше, але все одно класно написано.

«Наприклад, завтра». 10+/10. Третя родзинка збірки. Нагадало мені мій «Нещасний випадок». Атмосферно і стильно, неочікувано й оригінально, інтрига до останнього слова. Для любителів атмосфери Шерлока Холмса.

«Сувенір». 10/10. Сумна історія, але оригінальна. Люблю такі розповіді, коли автор бере і дивиться на речі під зовсім неочікуваним кутом зору.

«Теракотова вежа». 8/10. Гарно написано, гарний початок, але кінцівка не вразила. Ба навіть здивувала 🙂

«Уроки музики». 6/10. Тут вже трошки сюжет почав повторюватись: все той же тролейбус, вечір, повернення з роботи… Ідея ніби хороша, але кінцівка теж засмутила. Очікував чогось оригінальнішого.

«Гіперборея». 5/10. Похмуре оповідання, в якому було і те, що я люблю (тематика космосу та вдала кінцівка), і те, що не дуже полюбляю у творах сучасних письменників – надмірна кількість барокових «красивих речень» на кшталт сонця, що наче жовток стікає по чомусь там. Я таке сприймаю без ентузіазму. Хоч кінцівка і оригінальна, але я не все второпав 🙂

«Midnight Special». 5/10. Згадка про рідний Виноградів – єдина захоплива річ 🙂

«Фестивальна». 5/10. Попервах ставало цікаво, але я так і не збагнув у чому суть оповідання. Мав здогад, але його ніяк не підтвердити… Що це було? 🙂

Як підсумок для всієї книги – оцінка 9/10.

Автор: Віталій Роман
Джерело: Facebook

Хочу прочитати