Рецензія на книгу Абрахам Ґрейс Мерріт «Гори, відьмо, гори! Повзи, тінь, повзи!» від @orionis.book
Отже, збірка складається з 2 оповідань, події яких відбуваються в одному світі, також вони поєднані між собою другорядними героями. Тому раджу прочитати спочатку “Гори, відьмо, гори”, а потім вже “Повзи тінь, повзи”
? “Гори, відьмо, гори”
Одного дня до лікарні привозять пацієнта, з дивною хворобою, яка скоріше нагадує одержимість. Офіційна наука не може пояснити причину смерті чоловіка. Але згодом виявляється, що випадок подібної смерті не єдиний у місті.
Це моторошна історія про ляльок-вбивць, які вбивають за наказом своєї хазяйки. Автор акцентує увагу на протистоянні науки та потойбічного і незрозумілого для людини.
Доктор Ловелл, який понад усе намагається мислити раціонально, майже визнає що те, що відбувається не пояснити наукою. Так, він “майже визнає” це. Можливо через свою впертість або страх прийняти той факт, що існує щось таке, чого не взмозі осягнути людський розум, він до кінця не зізнається собі в тому що це все не було трюком або гіпнозом. Також автор дає змогу трохи поспостерігати за внутрішньою “кухнею” світу мафіозі.
? “Повзи, тінь, повзи”
Ця історія просякнута давніми міфами про бретанське місто Іс та про його жителів, пороки яких погубили місто. Ця оповідь мені дуже сподобалося. Тут було все: спогади про минулі життя, древні міфи про гріховні міста, занепалі цивілізації, жертвоприношення та звичайно ж тіні, які зводять з розуму і можуть вбити.
Також ми тут зустрічаємо вже знайомих нам з першої оповіді доктора Ловелла та Джуліана Рікорі. Найбільше в оповіданнях Мерріта захоплює те, що ти можеш пояснити те що відбувається залежно від свого світогляду. Тільки читачу вирішувати: події в книзі були реальністю, чи психологічним трюком.
Автор: @orionis.book
Джерело: Instagram
Залишити відповідь