Коли книга з’явилась в книгарнях я чомусь не звернув на неї належної уваги. Автор був абсолютно новий і невідомий для мене. Я знав, що видавництво Жупанського видає хороші книги, але на той момент був божественний Борхес від Видавництво Старого Лева, Сендмен від видавництва Рідна мова і якось не склалось. Згодом почув вельми схвальні відгуки від

Всі знають Вінстона Черчілля як політика, державного діяча, оратора, публіциста. «Саврола» – це його єдиний художній твір. Не дивно, що цей роман про політику. Про вигадану африканську країну Лавранію, про боротьбу з режимом за свободу, справедливість і демократію, про політичне протистояння диктатора й опозиціонера-революціонера, де призом є не тільки влада і найвища посада в країні,

Прочитав. Нарешті. Почуття суперечливі, але загалом книгою я задоволений. Мій шлях до “Улісса” був доволі довгим. Вперше я почув про цю книгу десь у 90-х, наприкінці нульових хотів її купити і прочитати, та, як виявилось українського перекладу ще не існувало. Для проби я завантажив піратську копію “пєрєводу”, прочитав сторінок двадцять і все, не читалось далі

Все, як я люблю. Цим власне можна і закінчити відгук на “Транс” Остапа Українця ? Перші п’ятдесят сторінок хотілося кинути книгу, але це тільки від нерозуміння сюжету. Тепер же мені її хочеться перечитати, і от чому. Існує дві сюжетні гілки, хоча радше це відображення одна одної за дзеркальним принципом. Тобто, коли “я” тут піднімаю ліву

Тут таке, от.) Насправді Видавництво Жупанського, великі молодці, що взялися за цю книгу. (як на мене, одне з кращих видавництв в Україні, а за деякими позиціями найкраще) Книгу варто прочитати, хоча автор, на мою думку трішки хибно розуміє деякі аспекти тогочасної історії, його бачення особи Гітлера, його досягнень, (а такі були) і його помилок є

Присягався не купляти книг на форумі, бо одразу зі Львову їхав до Литви і по завантаженості був вже оверлоад. Але не втримався. Поки що з’їв третину книгу – і це ваааааау. Я, здається, знайшов свій жанр — hard science fiction, де ти майже виріш вигаданим науковим фактам, адже вони такі переконливі. Тут виникнення вампірів пояснюється

Класна книжка. Такої кількості ідей на сторінку тексту давно не читав. Дуже схоже на такий собі ф’южн Діка, Делілло та інших візіонерів смерті нашого світу. Цезарій занурює нас в таку безпросвітність, в якій навіть божествене світло несе смерть. Збєшховський не просто змальовує, але й грунтовно пояснює, що і як з нами людьми станеться. Та і

Перший переклад українською культової збірки оповідань неймовірно плодовитого [у літературному сенсі] письменника Роберта Вільяма Чемберса у чудовому виконанні перекладача (та письменника) Євгена Ліра покликаний залатати одну з чисельних дірок у строкатій ковдрі американської, зокрема, у цьому випадку,— готичної літератури. Роберт Чемберс опублікованою у далекому 1895-му році збіркою сформував міцний фундамент жовтих міфів (наріжний камінь яких

Книжка шведської письменниці, цілком відомої нам завдяки її дитячому твору “Чудова подорож Нільса з дикими гусьми”. Як вже розповідала раніш, у мене так собі із дитячими книжками, я їх читала в потрібному віці дуже мало. Тож тепер наздоганяю. Але до Сельми я “прийшла” не через ностальгію за дитячими творами, а завдяки славі письменниці, нобелівської лауреатки,

Тим, хто читав Вільяма Фолкнера раніше відомо про його складні сюжети, багаті антитези й гуманізм у творах. Тим же, хто тільки починає знайомство із цим автором буде складно. Перш за все, через враження непорушного масиву інформації, яка, здається, незрозуміла взагалі. По-друге, вражає кількість героїв, які згадуються постійно, і тих, які зустрічаються тільки побіжно; неймовірна кількість