Рецензія на книгу Пітер Воттс «Сліпобачення» від Andriy Tuzhykov
Присягався не купляти книг на форумі, бо одразу зі Львову їхав до Литви і по завантаженості був вже оверлоад. Але не втримався. Поки що з’їв третину книгу – і це ваааааау. Я, здається, знайшов свій жанр — hard science fiction, де ти майже виріш вигаданим науковим фактам, адже вони такі переконливі. Тут виникнення вампірів пояснюється через мутації блоку Xq21.3 на X-хромосомі, двигун на антиматерії описаний за гіпотетично можливою технологією, а свідомість позаземного човна описується через уявний експеримент Серля про китайську кімнату, а ще купу плюшок з мовознавства, штучного інтелекту, біології, біохімії, нейронаук, (астро)фізики та навіть психології, наприклад психологи майбутнього змінюватимуть нейронні зв’язки у мозку і таким чином позбуватимуть клієнта травматичних спогадів. Ну і на додачу автор дає безліч посилань на реальні наукові статті, які кажуть – все, що написане в романі може бути реалізоване. Єдиний мінус такого жанру – не надто низький поріг входження, бо якщо хочеш зрозуміти все – потрібно гуглити і читати наукові статті, до яких апелює автор (які є лише англійською).
Автор: Andriy Tuzhykov
Джерело: Facebook
Залишити відповідь