Книжка шведської письменниці, цілком відомої нам завдяки її дитячому твору “Чудова подорож Нільса з дикими гусьми”. Як вже розповідала раніш, у мене так собі із дитячими книжками, я їх читала в потрібному віці дуже мало. Тож тепер наздоганяю.
Але до Сельми я “прийшла” не через ностальгію за дитячими творами, а завдяки славі письменниці, нобелівської лауреатки, яку у нас мало знають. І “Сага про Єсту Берлінґа”, цілком дорослий твір, видався мені гарним для майже першого знайомства.
За формою “Саґа” – це теж сукупність казок. Але лише за формою, ці казки говорять про такі речі, про які ще не говорять із дітьми. Це таке собі тонке дослідження скандинавських душ, написане у формі казково-страшно-романтичних оповідок. Хоча тут треба бути обережними, це ж все-таки шведська література. Ці історії мають стільки страшного натуралізму та простоти, що деякі речі цілком заставлять вас ще сильніше загорнутись у плед та ввімкнути додаткове світло у кімнаті. Від таких історій часом може бути ніяково. А водночас із моторошними історіями про страшних ведмедів, Сельма розповідає ще й про напрекраснішу, найказковішу зиму. Ну бо де ще їй бути такою, як не в Скандинавії. Дуже атмосферно, не зовсім просто, казково, але для дорослих.
Як бонус ця книжка ще й має класика-перекладача – Ольгу Сенюк. Щоправда, на жаль, в цьому виданні видно недопрацювання коректора. Але завдяки чудовому тексту одруківки якось самі пробачаються.
Автор: Ксеня Різник
Джерело: Етажерка
