Публікації

Рецензія на книгу Томас Пінчон «Виголошення Лоту 49» від Імаджинаріума Доктора Хосебра

Коли книга з’явилась в книгарнях я чомусь не звернув на неї належної уваги. Автор був абсолютно новий і невідомий для мене. Я знав, що видавництво Жупанського видає хороші книги, але на той момент був божественний Борхес від Видавництво Старого Лева, Сендмен від видавництва Рідна мова і якось не склалось.

Згодом почув вельми схвальні відгуки від Никита Белинский, котрий назвав Пінчона чи не найкращим письменником сучасності. Ну все, після такого я був зобов’язаний ознайомитись.

В очі відразу кидається цікавий дизайн – книга стилізована під конверт чи посилку з дивним знаком, схожим на ріжок, також, якщо уважно придивитись можна побачити прозоре ламінування у вигляді марки за абревіатурою W.A.S.T.E і приписом збоку – Trystero.

З перших же сторінок в читача розбігаються очі від безлічі зносок і пояснень. І тут для мене почалась справжня інтелектуальна гра, перевірка на те, які пояснення я знаю, а в яких галузях не дуже шурупаю. І скажу чесно, деякі пояснення були дуже прості , а деякі складніші.

Письмо Пінчона просте і водночас дуже багатозначне. Повсюдно читач стрічає натяки і алюзії, сцени інколи ніби скопійовані з голлівудських фільмів 80-х, а інколи отримують фантасмагоричні обриси з елементами галюцинацій і кафкіанської депресії.

Ціла книга це дуже вдала і захоплива інтелектуальна гра.

Я люблю різні квізи і граю за кращу українську команду, чемпіонів з Mind Game – Погнуту каску, тому закрученість і таємничість тексту це тільки великий плюс. Часом деякі пасажі Пінчона були дуже схожі на питання з Що? Де? Коли? , часом це авторська філософія і дуже цікавий інтертекст, коли перехрещуються і Яковитські драми помсти і теорія секретних установ і різні знаки, котрі повсюдно трапляються головній героїні Едіпі (ім’я ще те правда?).

Книга добре перекладена і містить багато пояснень, хоча звісно не всі, адже як сказано в післямові – аналіз книги перевершує саму книгу за змістом в кілька разів.

З післямови дізнаємось, що Пінчон на стільки популярний і багатогранний автор, що книги, монографії і статті, які присвячені аналізу його робіт перевершують відповідні статті про Лоліту Набокова. Дійсно, залежно від освіченості і ерудованості кожен читач знайде в книзі щось своє, а я впевнений, що не раз її перечитуватиму.

Дякую Видавництво Жупанського за видання, Максиму Нестелєєву за добрий переклад, анотації і післямову, а Никита Белинский за чергову круту рекомендацію!

P.S. Моєю найцікавішою пасхалкою вивився Ламонт Кренстон (Тінь) – мій улюблений супергерой ще з дитячих років, от кого-кого, а його я аж ніяк не чекав тут зустріти! Ну, що ж, Пінчон мене здивував і я обов’язково читатиму й інші його книги.

Автор: Імаджинаріум Доктора Хосебра
Джерело: Facebook

Хочу прочитати