Снігопад
К-ть сторінок: 432
Оправа: тверда + супер
Розмір: 140х215 мм
Папір: кремовий, 70 гр
Рік видання: 2024
Безкоштовна доставка від 1000 ₴Опис
Ніл Стівенсон /1959 р. н./ – один із найяскравіших та найавторитетніших представників сучасного фантастичного піджанру, відомого як жорстка наукова фантастика (Hard Science Fiction), в якому багато уваги приділяється науковому підґрунтю концепцій, подій та сюжетів, що описуються у творах. Водночас, Ніл Стівенсон не зосереджується виключно на фантастиці, а майстерно творить ще й в інших літературних напрямах, зокрема історичного роману та посткіберпанку, досліджуючи у своїй творчості теми математики й філософії, нейролінгвістики й IT-технологій, а ще криптографії та історії розвитку науки.
Романи Ніла Стівенсона не раз виборювали нагороди однієї з найпрестижніших світових премій у царині фантастики – «Локус», окрім того, письменник ставав лауреатом не менш шанованих «Г’юго» та «Премії Артура Кларка».
На сьогодні Ніл Стівенсон є автором шістнадцяти романів, багато з яких стали знаковими для жанру фантастики, а написаний 1992 року «Снігопад» посідає місце одного з найвідоміших та найупізнаваніших зразків посткіберпанку сучасності.
Роман «Снігопад» авторства Ніла Стівенсона є майстерним зразком переосмислення концепції кіберпанку, яку вперше на початку вісімдесятих років минулого сторіччя запропонував інший відомий представник фантастичної та футуристичної літератури Вільям Ґібсон.
Розбавлений іронією не лише щодо більшості класичних складових, притаманних кіберпанку, а й щодо напрямів розвитку сучасного суспільства, «Снігопад» водночас щедро сповнений всіма необхідними елементами, за які так люблять цей жанр – близьке майбутнє, в якому доведені до абсурду багато сучасних популярних трендів, влада могутніх корпорацій, що є основними економічно-політичними володарями світу, віртуальна реальність, вплетена у звичну фізичну реальність подекуди так, що інколи важко зрозуміти, де закінчується одна й починається інша, герої – маргінали й аутсайдери, змушені виборювати своє місце і право існування у світі, де взагалі мало кому комфортно жити, а також релігійні культи, давні мови програмування, здатні зламати свідомість і перепрограмувати мозок, шумерська міфологія, маніпуляції із нейролінґвістикою і давні божества як перші програмісти цього світу.
Словом, це неперевершений, справді приголомшливий роман, що майстерно балансує на межі їдкої іронії, футуристики і найсміливіших, підкріплених науковим підґрунтям, гіпотез та припущень щодо людського мозку і його програмного забезпечення, одну з найголовніших ролей в якому відіграє мова.
Переклад з англійської
Остапа Українця і Катерини Дудки
Рецензія на книгу Ніл Стівенсон «Снігопад» від Олександри Тимченко
Рецензія на книгу Ніл Стівенсон «Снігопад» від Андрія Драгана
Відгуки
Вас також зацікавить
Нещодавно переглянуті товари
Серія “Життєписи” – 6 книжок
Оригінальна ціна: 1500 ₴.1100 ₴Поточна ціна: 1100 ₴.
Серія «Амальгама» – комплект (уцінка)
Оригінальна ціна: 520 ₴.480 ₴Поточна ціна: 480 ₴.
Олександр –
Роман чудовий. Переклад жахливий.
Ось лише кілька прикладів.
*******
Сторінка 101: «Віталій Чорнобиль і “Поплавлені” приїхали на Лонг-біч в одному зі спіонерених радянських літаків для перевезення біженців»
По-перше, літаками зазвичай прилітають, а не приїжджають. По-друге, Лонг-Біч – це місто, прилітають (та й приїжджають) «у» місто, а не «на». Чи перекладачі вважають, що якщо в назві є «Beach» – то це пляж? По-третє, що це за літаки «для перевезення біженців»?
В оригіналі: “Vitaly Chernobyl and the Meltdowns arrived in Long Beach on one of those hijacked ex-Soviet refugee freighters”. Тобто ніякого літака взагалі не було, герої прибули (так, прибули – arrived, – а не прилетіли, не приїхали, і навіть не прийшли) на судні! Так, «freighter» може позначати «вантажний літак», але в контексті біженців взагалі та, особливо, біженців у цій книзі, цілком очевидно, що мається на увазі саме судно. Судно не «для перевезення біженців», а судно, яке ці біженці викрали (знову ж таки, у книзі є приклади викрадання суден). І як вишенька на торті: приставка ex- натякає, що судно не радянське, а колись ним було.
*******
Сторінка 42. «Ще п’ятнадцять років тому, коли Хіро тільки-тільки чогось навчився, один хакер самотужки спокійно міг написати будь-яку софтину. Тепер це неможливо. Тепер програмне забезпечення штампують фабрики¹, а хакери у них, як не крути, перетворилися на працівників конвеєрного цеху.
—
¹ Фабрика (англ. Factory) – тут мається на увазі патерн побудови архітектури програмного забезпечення, а не промислова споруда».
Це просто маячня. Будь-хто, навіть побічно знайомий з IT-індустрією, розуміє, що йдеться про організації типу тих, що в Україні називають «галерами». Ніякі патерни тут ні до чого, та й як хакери можуть буди якимись працівниками в патернах? Ще раз: це повна маячня.
*******
Сторінка 20. «Він бачить блиск машин попереду, машин, припаркованих боком до проїзду – а мали б паркуватися колом». Чому ж це вони мають паркуватися колом?
В оригіналі: «Sees the glint of cars up ahead, cars parked sideways to the road — these must be parked in the circle». Бачимо, що у перекладачів кепсько з англійською, вони навіть не знають різниці між конструкціями “must be” і “must have been”, та і взагалі, схоже, не розуміють, що відбувається на цих сторінках. Насправді, Хіро бачить попереду машини і вважає, що вони припарковані на кільці. На якому кільці? На тому самому кільці Солом’яного мосту (Strawbridge Circle), якім закінчується тупик Солом’яного мосту (Strawbridge Place). Так, вулиці, в назві яких є “Place” – це вулиці без наскрізного проїзду, а не площі, як чомусь вирішили перекладачі. Такі вулиці часто закінчуються кільцем для розвороту, на якому зазвичай не паркуються, щоб цьому розвороту не заважати – але в нашому випадку хтось таки там поставив свої автівки, і це привернуло увагу Протагоніста. Справді, вся історія стає зрозумілою, якщо знати правила англійської мови та витратити 5 хвилин, щоб розібратися з англомовними назвами вулиць?
*******
Сторінка 126. «Одягнені в аскетичне темне вбрання, вони незграбно збиваються колом посеред вечірки / заварухи, наче жменя зламаних нігтів, вкинутих у ще рідке желе».
Яка гидота. До відома перекладачів: “nails” – це не лише «нігті», а ще й «цвяхи». І яке з цих двох значень краще підходить для опису чогось, що а) є темним б) є аскетичним і в) виглядає незграбно, якщо застигне в желе?
*******
Сторінка 319. «Він озброєний довгою великокаліберною гвинтівкою, над дулом якої змонтовано якийсь громіздкий механізм – зазвичай там оптичний приціл, але Вік найкращий у своїй професії, тож таким не користується»
Сторінка 327. «Вік розмотує пакети для сміття, якими захищав від солоної мжички свою гвинтівку, і знімає оптичний приціл, який зараз може правити за оглядову трубу»
За 8 сторінок забули, що оптичного прицілу не було?
*******
Це раз – це лише кілька прикладів ганебного перекладу. Таких прикладів набагато більше. А прикладів не ганебного, а просто поганого перекладу – ціле море. Сподіваюсь, шановне видавництво більше не буде користуватись послугами цих перекладачів, бо це халтура і неповага до читачів.
Руслан –
Дивує неузгодженість правопису, у тексті, в одному реченні, можна зустріти, як елементи “скрипниківки”, так і сучасний правопис.
Не зрозуміло, це “фішка”, друкарська хиба чи просто недогляд.
Якщо не зважати на це, то переклад і якість самої книги чудові.
naked.kk –
Коли буде в електронному вигляді?
Serh –
Підкажіть, будь ласка, чи планується до публікації “Криптономікон” Ніла Стівенсона?
Видавництво Жупанського –
Вітаємо! “Криптономікон” готується до друку у видавництві Навчальна Книга Богдан.
Дмитро –
Чи буде в електронному вигляді? А ще краще чи буде додрук? Бо я під впливом інтерв’ю Олексія і тепер мені все треба)
Видавництво Жупанського –
Вітаємо! Електронну версію не плануємо, а додрук буде на початку жовтня.
Kateryna –
Дуже треба електронна версія 😉