Чув відгуки, що книжка нудна, читається важко і взагалі там забагато пердежа ? Ні, звісно це майже 700 сторінок тексту переповненого морськими термінами, різноманітним такелажем і таки так, пердежом, але мені книжка читалась дуже цікаво і комфортно. Згадувались книжки які я читав у підлітковому віці, всі ці “Фрегати які йдуть на абордаж”, засніжені твори Джека Лондона, Фенімор Купер і таке інше.
Але це не просто ще одна пригодницька книга, тут є ще й хорор, і ось цей весь гіперреалізм дуже додає правдоподібності всій історії про монстра, який всіх вбиває. Єдине, останні 50 сторінок книжки, сприймаються мені, як щось окреме і в чомусь чужерідне. Воно читається, як якесь постфактум оповідання, вже зовсім іншого настрою і стилю (хоча так і задумувалось, але мені це не дуже зайшло).
Основний масив книги можно сприймати і як розповідь, про те як природа вбиває пихатих і не розсудливих, які пруться в екстремальні подорожі без правильного спорядження і підготовки (приклади таких випадків, виникають кожен рік регулярно), і як історію про те як пихаті англійці вважали тубільців дикунами, замість того, щоб вчитись в них як виживати (згадується полярна експедиція Скотта, з його поні), та зрештою там дуже багато шарів сприйнятя.
Мені воне ще дуже перегуковалось з якимось описом старіння – о ця вся поступова деградація, хвороби, раптові безсенсовні смерті друзів, сам цей образ білого монстра який ходить і вбиває випадкових людей, загальна безвихідь ситуації, алкоголь як засіб боротьби з депресією і тд.
Можна сприймати і так – ознака хорошої книги, це якраз те, що вона провокує роздуми та трактовки. Остання ж частина, це життя після смерті (так вона майже дослівно і починається) додає вже теологічний аспект до цього всього, а от саме теологію у Сіммонса я не люблю. Через неї обожнюючи Гіперіон, я не люблю Ендиміон, і тут знов те саме – знов я починаю сперечатись з автором ? Я б закінчив книжку на оцій останній спробі моряків врятуватись, коли вони покинули Рятувальний табір, після чого додав би суху сводку з реальних звітів – всі загинули, експедиція зникла. Але я не автор, йому видніше ?
В цілому книжка мені дуже сподобалась, рекомендую.
Автор: Artem Bulat
Джерело: Facebook
