Рецензія на книгу Абрахам Ґрейс Мерріт «Гори, відьмо, гори! Повзи, тінь, повзи!» від Данила Жирка

26/10/2018 о 10:52

Хто б міг подумати, що мене так зацікавить детектив. Зазвичай я вважав цей жанр достоту вичерпаним і дещо нецікавим. (Навіть Шерлока Холмса прочитав лише тому, що його вимагала шкільна програма.) Мені завжди були до смаку жанрові коктейлі, тож нуар-детектив впереміш з горором змусив змінити мою думку.

Абрахам Ґрейс Мерріт — американський журналіст, письменник і доволі незвичайна людина. Він відзначився як дослідник фольклору й окультизму (кількість окультних книжок у його бібліотеці досягала 5000!), археолог, талановитий журналіст та автор химерної літератури. Сам Мерріт вірив у таємні заборонені знання давніх епох, називаючи їх чорною мудрістю.

Містично-детективний роман “Гори, відьма, гори!” оповідає про низку злощасних подій, що відбуваються у Нью-Йорку — дивні смерті людей, які чи то померли, чи то впали у глибоку літаргію, а на їхніх обличчях застиг вираз безмежного жаху. Головним героєм твору є доктор Ловелл, невролог, який розслідує ці загадкові вбивства разом із славнозвісним гангстером Рікорі. Їхні пошуки приводять їх до Крамниці ляльок мадам Менділіп, яка є неабиким, а справжнісінькою відьмою, яка робить ляльок-вбивць зі своїх жертв. Ідею для свого твору автор взяв із чуток жителів Ямайки про культ вуду, а також вірувань корінних індіанців, які вірили, що правильно зроблена лялька може всмоктати у себе тінь людини. Бонусом є історичні згадки про магічних ляльок, які сягають сивої давнини.

Інший роман — “Повзи, тінь, повзи!” — є своєрідним продовженням і більш міфологізований. На його сторінках оживає стародавня ірландська легенда про місто Іс та Біляву Дагут — відьму, Королеву Тіней та дочку короля Ісу — Ґрадлона. Твір мимоволі змушує повірити у гіпноз та реінкарнацію — загублену пам’ять про пращурів, що живе у підсвідомості. Цікавим є те, що Абрахам Мерріт не єдиний, хто використав мотив легенди про Іс в американському горорі; вперше це таємниче місто не безпосередньо, а лишень натяками згадується у збірці оповідань “Король у Жовтому” Р. Чемберса. У “Повзи, тінь, повзи!” головні герої (як-от мадемуазель Дагут чи Алан де Карнак) немовби знову переживають свої минулі життя заради того, щоб здійснити жахливий задум доктора де Керадела.

Хочеться подякувати Євгену Ліру за чудову й ґрунтовну післямову, в якій коротко можна ознайомитися із творчим шляхом Абрахама Мерріта та “винести” дещицю знань про химерну літературу.

Звісно, я надіюсь, що “Видавництво Жупанського” не зупиниться на досягнутому. І це не буде останній твір А. Мерріта, перекладений українською, адже є ще “Корабель Іштар”, “Крізь драконове скло” та багато інших цікавих зразків темної літератури від цього автора.

Автор: Данило Жирко
Джерело: Facebook

Хочу прочитати