Рецензія на книгу Сьюзен Зонтаґ «Хвороба як метафора» від Анни Пасюк
“Як бути морально суворими, коли є стільки всього, щодо чого треба бути суворим; як бути морально суворим, коли ми маємо почуття зла, проте не маємо релігійної чи філософської мови, аби про це зло інтеліґентно говорити. Намагаючись осягнути “радикальне” чи “абсолютне” зло, ми шукаємо відповідних метафор. Однак сучасні метафори хвороб – це лишень удари по болючому місці. Вони навряд чи допомагають людям, що справді хворіють на таку недугу і безперервно чують назву своєї хвороби як резюме зла.”
С.Зонтаґ досліджує західну культуру на наявність у дискурсі метафор, що повязані з хворобами, основний акцент роблячи на таких, як туберкульоз і рак, друге есе – СНІД. Вона пише це не тільки з позиції відстороненого споглядача, але і з позиції самого хворого, бо їй теж діагностували рак. Вона знаходить приклади не тільки в класиці, а також у політичних маніфестах та публіцистиці. Ці два есе змушують зупинитися та подивитися на мовлення своє і чуже, бо багато чого ми говоримо автоматично, повторюючи щось десь почуте. Зупинитися і замислитися, а потім намагатися очищати своє мовлення від автоматизмів.
Автор: Анна Пасюк
Джерело: Instagram
Напишіть відгук