Коли береш книгу із серії Альтернатива Видавництва Жупанського, ти точно не можеш знати, який саме жанр ти отримаєш. От зовсім. Є фантистика, є містика, є роман-паломництво з алхімічними мотивами, а є сувора проза спогад про життя підлітка у кінці 80-х років. І це ще не весь список.
Тому коли я почав читати “Песиголовець” Олександр Завара, я не знав, що вона мені дасть, але знав, що в жодному разі не розчарує.
І я досі не визначився, що ж я отримав. Детектив? Містику? Жахи? Мелодраму? Історичний трилер? Та чого гадати – усе разом.
Історія розповідає про письменника Юрка Побивана, який давно вже втратив свою популярність і бажає за будь-яку ціну повернути її. Саме оце “за будь-яку ціну” і приводить його сім’ю до трагічних наслідків.
Сюжет розгортається навколо написання нової книги, яка повинна перевернути літературний світ та кинути усіх читачів до ніг Юрка. Переїхавши у нове провінційне місто заради економії, все і розпочинається. Але перед цим, глава сім’ї, наш письменник, везе всіх у Карпати на відпочинок, у містичне древнє місце сили.
Головний герой переживає кризу середнього віку, яка йде поруч із творчим застоєм. Тому часто шукає вирішення у своєму улюбленому солодовому напої. Звичайно це призводить до проблем у відносинах з дружиною і дітьми. Але виявилося – це не найбільша їх проблема.
Недавно у Фейсбуці хтось писав, що хороший фільм можна вирахувати по тому, чи буде що дивитися, якщо забрати із сюжету головну арку.
Якщо застосувати це до “Песиголовці” і забрати головний задум, на якій будується кінцівка, залишиться історія про відомого письменника, залишиться історія кохання, яка призвела до народження двох прекрасних доньок, залишиться драма вже дорослого чоловіка і його сім’ї. Залишаться безліч історій героїв другого і третього плану.
При цьому також залишиться історія далекого у просторі і часі села, життя якого на корню змінили люди у чорному, які поклонялися мертвій людині на хресті. Саме з цього села і подій давніх часів все і почалося. Саме ця місцина і святий з головою вовка привернувли увагу Юрка і надихнули на написання нової книги.
Роман дуже живий та не відпускає на жодну хвилину. Хоча я б не сказав, що сюжет чимось оригінальний чи автор використовує якісь незвичні прийоми. Ні, це все той, усіма коханий, горор-триллер. Багато для кого кінцівка навіть не стане непередбачуваною. Але все ж твір загалом утримає вас за читанням від першої до останньої сторінки.
Замість висновку: після прочитання купив “Ката-Моргана”. На жаль інших перших книжок Завари вже немає в наявності, як я не шукав. Може у когось колись знайду і обов’язково прочитаю. Але є ще більш-менш новий “Гелтер-Скелтер”, що радує.
Автор: Книгоголізм як альтер его
Джерело: Facebook
