Публікації

Рецензія на книгу Вінстон Черчілль «Саврола» від Світлани Небилиці

Кохати чи воювати? Роздуми над книгою Черчіля

Всі ми знаємо Вінстона Черчілля за його публіцистичну діяльність, громадську позицію, адже він був прем’єр-міністром Британії та дуже відомою людиною далеко за межами своєї країни. Однак мало хто з нас відкривав для себе цю людину, як літературного письменника-прозаїка, який вміє писати не лише публічні трактати, а й художню літературу.

У лютому 1900 року в Англії тиражем 1500 примірників вийшов перший і єдиний його роман «Саврола або історія революції в Лауране». Ця книга свого часу мала величезний успіх і витримала кілька видань в Англії та Америці. До речі, саме з літератури Черчіль удостоївся Нобелівської премії в 1953 році.

Сам автор так пише про своє дітище: «Цей твір було написано 1897 року, і він вийшов друком у серійному виданні в журналі «Макміланз». Оскільки першу публікацію зустріли прихильно, я вирішив видати її окремою книжкою, і ось тепер я з глибоким хвилюванням передаю її на суд або милість читача».

Не зважаючи на те, що мені траплялось багато несхвальних відгуків про книгу Вінстона Черчілля, особисто я історією задоволена, та навіть можу поставити їй п’ятірку (хоча над перекладом та редактурою, на мою думку, варто було б попрацювати трохи краще).

У передмові до книжки автор написав, що вона вийшла друком, коли йому було двадцять три роки. Не кожен у такому молодому віці може так чудово описати жахіття війни, політичну боротьбу, кров на руках солдат та політиків… До того ж зараз ця книга є дуже актуальною для українських читачів, тому що події, які автор описує, напрочуд гарно лягають на той Майдан, який відбувся на території нашої країни.

Здавалося, що історія, яку пише державний діяч, обов’язково повинна мати політичний характер. Тут таке є, і навіть дуже багато, адже весь сюжет «Саврола» крутиться навколо громадянської війни у вигаданій країні Лавінії, де між Президентом та дуже талановитим політиком-радикалом Савролою ведеться неприхована боротьба за місце «під сонцем», останній, крім того, намагається досягти демократії в країні, а для цього потрібно скинути деспотичного Президента з його трону. Вдасться йому це чи ні – відповідь лише на сторінках книги.

Доводилось бачити відгуки, що «Саврола» розчарувала через наявну в ній лінію кохання, яка простежуються протягом всього твору і, можливо, є навіть наскрізною. Та, як на мене, вона додає історії більше романтизму, якихось лицарських вчинків та теплоти поміж тих агресивних воєнних дій. На тлі втрат та вбивств автор дає нам невеликий ковток чогось теплого – кохання.

Головний герой – Саврола. Його автор списав із самого себе. Він дуже талановитий політик, вміє за допомогою слова захопити увагу публіки, а крім того джентльмен та дуже добра людина. Всі ці його риси притягують читача та змушують йому співчувати. У кінці книги він вчиняє дуже дивно, як для людини, яка все життя йшла до своєї цілі, можливо, тому деяким читачам і не сподобалась наявна лінія кохання. Але кожен мусить прочитати самотужки, щоб зрозуміти головного героя. Адже любов відіграє в житті кожної людини не останнє місце, інколи заради неї помирають.

Події в книзі розгортаються досить швидко, й більшість другорядних героїв такими й залишаються, однак решту персонажів можна зрозуміти, побачити їхній характер та витлумачити їхні дії, для цього у нас є достатньо часу. Також досить багато місця автор відводить для опису, особливо воєнних сцен, стратегічних ходів та рішень.

Загалом книга залишила після себе приємні відчуття, згадується Англія часів, коли там велику роль відігравали лицарі.

Автор: Світлана Небилиця
Джерело: Книжкова Шафа

Хочу прочитати