ІНШОГО НЕ БУДЕ
Дискусія на тему релігії завжди викликає шквал коментарів, обурення й зрідка схвалення, релігію зазвичай протиставляють науці, але що, коли зробити протилежне, або ж хоча би припустити? Цим зайнявся в оповіданні Збєшховський і висунув цікаву теорію, яка задовільнить багатьох, хто стоїть на роздоріжжі віри. А якщо питання душі, яка, як всім здається, є в кожному з нас, насправді є річчю зовсім іншою і як варто себе почувати, коли розумієш, що ти насправді і людиною себе вважати не повинен, а не більше ніж проста рослина чи тварина? Автор вдало обіграв цю ситуацію і кінець світу, тому що апокаліпсис це не завжди астероїд, ядерна війна чи потоп – кінцем світу може стати й кінець сенсу цього світу, адже він стане такою собі замкненою системою без мети, пустопорожнім і бездушним.
МІСЦЕ НА ДОРОЗІ
Для тих, хто полюбляє теорії змов, це оповідання має бути цікавим – Збєшховський обігрує таку собі концепцію глобальної гри і детективним сюжетом приводить до несподіваної розв’язки, хоча фінал може і її перевернути догори дриґом. Окрім детективної складової твір містить і вкраплення трилеру й укупі розслідування героя втягує читача, виставляючи автора фахівцем тримати у невіданні й ділитись деталями реальних подій твору порціями, що подаються десертом.
МОНЕТА
В «Монеті» Збєшховський розглядає одвічне питання життя та смерті, те, чи ми самі власники нашого якщо не життя, то тої ж таки смерті і чи правильним є позбавлення себе існування, коли цю дію можна прокрутити вдруге і обрати, знаючи результат. Автор звертається до певної філософії, бере різні точки зору і направляє їх на одну ситуацію, вдало фокусуючись на питаннях, які, здавалося б, лежать на поверхні, але ще ніхто не насмілився їх зачепити. Його оригінальність сповнена своєрідною простотою, а втім і складним розбором ідеї, а подача в «Монеті» може стати цікавим хронологічним трюком в стилі Філіпа Діка.
СКЛЯНКА ЛІМФИ
Доволі складне для сприйняття оповідання, в якому тяжко прослідкувати мету, котру ставив перед собою автор, та все ж можна спробувати. Ймовірно тут ідеться про тяжкі наслідки для тих, хто грається з Богом, але не в релігійних питаннях, а в наукових і, полонивши його частину, людина нарікає себе на катастрофу. В уявленні Збєшховського Бог криється в енергії і це ідея, котру хочеться підтримати, адже що ж як не енергія володіє прерогативою створення, хоча й руйнування також. Думки автора серед динамічного розвитку подій з нашарованою хронологією висковзують крізь пальці, але те, що після цього лишається – варте уваги не менше.
БЕЗЛЮДДЯ
Це оповідання є фіналом чогось набагато більш грандіозного, чогось великого, що лишилося поза лаштунками уваги, ніби автор велику історію в стилі «Гіперіона» Дена Сімонса залишив для себе, а читачу лишив тільки останні моменти, згарки історичних подій вигаданого світу. Одвічна тема фантастів, боротьба машин з людьми, чи ж спотворений їхній симбіоз, вимушений або навмисний – ці дрібні відголоски стали самим шпилем айсберга, а вся його основа лежить під водою.
СУМНІ ПАРСЕКИ
В цьому оповіданні як ні в якому іншому Збєшховський нагадує Філіпа Діка, адже опрацьовує саму сутність людини, її свідомісь, піднімає питання чи є машина особистістю, якщо мислить. Однак якщо кілька машин мислять одинаково, то чи є вони особистостями? Також автор представляє цікаву ситуацію спостерігача і спостережуваного – чи не є вони елементами набагато більшої ланки експерименту? На додачу до визначення особистості Збєшховський подає на розгляд ідею, що будь яка особистість – лише набір імпульсів, яких їй надали попередні покоління і це залежить лиш від волі випадку, але, все ж, вчинки й дії не є особистим вибором, а наслідком спадковості і впливу зовнішніх чинників.
ГОЛОКОСТ F
Оповідання для роману стали невеличкими підмурівками, кам’яними брилами міцного фундаменту, на якому стоїть роман «Голокост F». І цей роман розрахований на читача, котрий разом з автором візьметься до роздумів і самоаналізу, котрий споглядатиме симбіоз людини і техніки як річ невідворотну і з часом звичну, котрий в бурхливому розвитку технологій і занепаді морального аспекту використання хай-тек доповнень вбачить загрозу людства – апогей еволюції, за яким слідує глибока прірва, з котрої не вибратись завдяки відрізаними самими нами шляхами відступу. Роман для читача, який боже творіння Землі здатен сприймати не як універсальний факт, а мультиверсний випадок, один із.
«Голокост F» насичений незнайомими термінами, через що спочатку сприймається тяжко, але зрештою поглинає і тоді Death Angel, френи, «Сарана» – звичні слова, що тут і там зринають в тексті. Але потрібно бути готовим до довгих монологів, які з першого разу розуміються не повністю, до сповнених елементів екшену сцен бойових дій і військових операцій і, врешті-решт, до лайки, яка теж подекуди проскакує.
А щодо особистих рекомендацій, то роман варто перетравлювати повільно, але без довгих зупинок, аби не загубитися самому у вигаданому світі Збєшховського.
Автор: Volodymyr Zhuk
Джерело: Facebook
