Рецензія на книгу Джордж Орвелл «У злиднях Парижа і Лондона» від Julie Grechukh
Тут автор намагається знайти відповідь на питання: чи є людина все ще людиною перебуваючи в злиднях? чи актуальні ще її духовні потреби, коли вона досягає дна? чи можливо (і чи є сенс) радіти життю, коли не вистачає навіть на скибку хліба? на своєму нелегкому шляху автор зустрічає людей, що зламалися, але також і таких, що доводять – злидні – не привід впадати у відчай, що можна не втрачати надії до останнього.
В двадцяти з чимось розділах ми дізнаємося про неприглядні деталі життя в європейських столицях – про закулісся ‘розкішних’ готелів та ресторанів, кастову ієрархію їх працівників, про нереально тяжку, майже рабську, працю, що виснажує як фізично, так і морально, про відсутність можливості працювати, що виснажує ще більше, про упереджене ставлення до бідняків і волоцюг. з цим всім автор живе, відчуває всі негаразди на власній шкурі, і при цьому примудряється описувати це з неймовірним зацікавленням, немов дослідник, що вирішив кинути собі виклик на виживання. а ще вся розповідь просякнута любов’ю – такою незрозумілою, але всеохопною – до себе, до людей, до життя.
Автор: Julie Grechukh
Джерело: Instagram
Напишіть відгук