Вкотре проминувши ще один рік і ступивши на поріг року нового, ми за випрацюваною традицією ділимося анонсами книжок, що побачать світ 2024-го, а деякі навіть 2025-го, але ми все одно про них говоритимемо, оскільки робота над ними ведеться давно, і це, можна сказати, дуже тривала історія, тож чому б про неї не написати тут і зараз?
До речі, про тривалість. Ми добре усвідомлюємо, що часом затримуємо давно анонсовані книжки, а деякі з них навіть дуже сильно затримуємо. Проте, як уже багато разів зазначали, в теорії ми могли б їх затримувати не так сильно (або й зовсім не затримувати), але навряд чи нас із вами вдовольнив би результат такого поспіху. Оскільки переважна більшість книжок, які ми обираємо до видання, на нашу думку, є справді важливими і цінними для українського культурного ландшафту, ми в цьому разі не маємо права робити цю справу абияк, розуміючи, що не можемо дозволити собі неякісні книжки, оскільки цими виданнями ми закриваємо питання наявності у нашому культурному полі того чи того твору принаймні на десятиліття, якщо не більше. Ми маємо ще дуже багато чого зробити і дуже багато чого видати з наріжного пласту світової літератури, тож ми воліємо видавати книжки так, аби їх потім не доводилося знову переробляти за кілька років через незадовільну якість перекладу чи редагування (або того й іншого). До того ж деякі наші проекти, як, наприклад, той самий «Нескінченний жарт» Девіда Фостера Воллеса або ж переклад зі давньоісландської «Молодшої Едди» потребують справді дуже великого ресурсу для підготовки цих текстів до видання, принаймні на такому рівні, аби потім не було соромно ні перед собою, ні перед майбутніми читачами цих книжок.
Тож, завершуючи цю розлогу преамбулу до наших цьогорічних анонсів, хочемо наголосити, що всі книжки, які ми анонсуємо, рано чи пізно, але все одно будуть видані – варто лише набратися ще трохи терпіння.
А тепер – гайда до анонсів!
Судячи з усього, у нас тут визріває нова чудова серія, щось на кшталт «Легенди і саги давнини», але над назвою ми ще, звісно, подумаємо, бо до цієї серії хочеться відповідного звучного й оригінальної найменування.
Судіть самі:
———–
Уже зараз відкрите передзамовлення, а наприкінці січня розпочнемо відправку «Молодшої Едди» у перекладі з давньоісландської Віталія Кривоноса, який також є автором передмови, приміток та коментарів, що дуже помічні для розуміння цієї пам’ятки середньовічної літератури. Видання супроводжується чудовими і атмосферними ілюстраціями харківського візуального скальда Gurge Feodor, який як ніхто орієнтується у темі скандинавістики та її відповідного художнього супроводу.
«Молодша Едда» або «Прозова Едда» – унікальна пам’ятка як давньоісландської, так і середньовічної літератури, створена на початку ХІІІ століття ісландським поетом, істориком і політиком Сноррі Стурлусоном (через що також відома як «Едда Сноррі»). Її унікальність полягає у жанровій належності. З одного боку, це викладений прозою компендіум історій про язичницьких богів і героїв Давньої Півночі (через що і називається «Прозовою Еддою» на противагу «Поетичній (Старшій) Едді». З іншого боку, цей твір є підручником, єдиним у своєму роді, з поезії скальдів. Тому «Молодша Едда» цінна не лише як джерело відомостей зі скандинавської міфології, а також як джерело знань з поетичної традиції скальдів, поетичної лексики, метрики, образного ряду.
Час виходу – кінець січня.
————-
Також зараз у роботі інша важлива пам’ятка середньовічної скандинавської літератури – «Сага про Еґіля сина Скалла-Ґріма (Лисого Ґріма)» у перекладі Віталія Кривоноса та Ілька Біленка-Шумахера. Це видання також матиме стиль оформлення, подібний до «Старшої» та «Молодшої Едди», і, звісно ж, ми теж залучили до роботи над ілюстраціями Gurge Feodor.
«Сага про Еґіля сина Скалла-Ґріма (Лисого Ґріма)» – одна з найвідоміших родових ісландських саг. Згідно з канонами жанру сага оповідає про життя чотирьох поколінь норвезьких та ісландських поселян (бондів), приблизно від 860-х до 1000 року. В центрі уваги – постать самого Еґіля: хороброго вікінга і видатного скальда, мандрівника і представника першого покоління народжених в Ісландії. Оповідь розгортається на тлі історичних подій: об’єднання Норвегії конунгом Харальдом Харфаґром (Гарне Волосся), вигнання з Норвегії політичних опонентів Харальда, заселення Ісландії, боротьба англійського короля Етельстана проти короля дублінських вікінгів на чолі з Олавом Квараном, кривавий розбрат між нащадками Харальда тощо. Крізь більшу частину саги червоною ниткою проходить мотив протистояння роду Еґіля із королівською династією Харфаґрів. Окрім карколомних пригод і життєвих драм, розбавлених чорним скандинавським гумором, сага містить деякі етнографічні подробиці, звичаї, закони, що, на думку автора/авторів саги, побутували в епоху вікінгів, а також блискучі взірці поезії скальдів.
Орієнтовний час виходу – літо 2024-го.
————-
Окрім того, ще в цьому році плануємо видати у цій серії «Легенди Смарагдового острова» – переказ в авторській літературній обробці давньоірландських міфів та легенд. Ось що пишуть про це видання його автори Васіліса Мазурчук та Віталій Кривоніс:
«Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що ірландський епос для українського читача переважно – terra incognita. За винятком саг «Смерть Кухуліна» і «Повість про Байле Доброї слави» у перекладі Бориса Шавурського, українською мовою нічого не адаптувалося. І це, зрештою, не дивно. Інтерес до такого роду літератури аж ніяк не масовий, та й фахівців із давньоірландської та середньоірландської мови у нас не так щоб достатньо, а між тим видання, скажімо, саг уладського циклу потребувало б ґрунтовної академічної роботи.
Втім, і наша збірка не є результатом такої роботи. Наше основне завдання – привернути увагу до самої теми. Саме тому до її складу входять сюжети з різних циклів: про Туата де Даннан, про уладів, про фіаннів, а також – пізніший фольклор. Ми ставили собі за мету показати якнайширшу палітру традиційних ірландських наративів замість того, щоб зосередитися на якомусь одному циклі сюжетів і героїв.
Одразу хочеться попередити: перед вами – не переклад з давньоірландської, ані навіть з англійської. Це радше старий добрий переказ у літературній обробці, плід літературної творчості, як кажуть, «за мотивами». Так, тут є елементи стилізації під традиційну ірландську скелу; так, тут фігурують боги і герої ірландської давнини, а їхні взаємини відтворені максимально близько до першоджерел.
Не без суму треба зазначити, що ірландський епос і міфологія зовсім не так добре, сказати б, «розпіарені», як еллінська, скандинавська чи Артурівський цикл. А проте ірландська традиція геть не поступається їм ані в оригінальності сюжетів, ані у цікавих персонажах, ані у високому драматизмі. Пригоди Кухуліна і Фіонна мак Кула, чвари короля Конхобара і королеви Мейв, перипетії богів з пантеону Туата де Даннан, їхнє протиборство з хтонічними чудовиськами і взаємини з людьми цілком можуть як розважити, так і стати джерелом натхнення. А уважний читач до того ж зауважить і певні паралелі: так, ірландські мандрівні артисти-шанахі нагадують наших лірників і кобзарів, а вільні звитяжні фіанни – наших же козаків».
Орієнтовний час виходу – кінець весни – літо 2024-го.
Серія AD ASTRA
Та повернімося від давнини до часів теперішніх, а то й близького чи далекого майбутнього, тобто до нашої серії фантастики Ad Astra, в якій незабаром ми очікуємо «Периферал» Вільяма Ґібсона у перекладі з англійської Нати Гриценко. Це перший роман авторської трилогії «Джекпоту», яку ми плануємо видати повністю.
Вільям Ґібсон справедливо вважається батьком кіберпанку, а багато його передбачень, зроблених ще на початку 80-х років минулого сторіччя, лише зараз починають справджуватися або ж невдовзі стануть реальністю, оскільки вже тепер зрозуміло, що наш світ, так чи інакше, але таки рухається приблизно за сценарієм Ґібсона.
Як бути, коли дізнаєшся, що увесь твій світ – лише примха, іграшка в руках розбещеного багатія, а звичайні комп’ютерні ігри і симулятори мають набагато більший вплив на реальність, аніж здається? Який він – доторк майбутнього? І яке воно взагалі, те наше майбутнє? Який запах у альтернативного Лондона, що у певному сенсі може виявитися реальнішим за звичний нам, і куди з його вулиць поділися люди? З часу, коли Флінн уперше сіла зіграти в імітацію дивної реальності, клубок питань, здогадок і приголомшливих відкриттів затягується лише тугіше, а правда, як завжди, виявляється ще неймовірнішою, аніж найхимерніші припущення.
Роман «Периферал», що відкриває нову авторську трилогію «Джекпоту», можна умовно віднести до жанру посткіберпанку. Письменник звертається до теми паралельних світів і глобальних катастроф, відштовхуючись від тривожних тенденцій сьогодення, розмірковує над найближчим майбутнім і можливими сценаріями краху, а точніше – глобальної видозміни нашої цивілізації. В інтерпретації Ґібсона технологічні дива найближчого майбутнього постають ще дивовижнішими і водночас ще жорстокішими, а людство дробиться і віддзеркалюється у нескінченних часопросторових відгалуженнях.
Орієнтовний час виходу – середина – друга половина лютого 2024-го.
————-
Другою найближчою по виходу книжкою в серії Ad Astra є заключний четвертий том повного зібрання короткої прози Ф. К. Діка (1963–1980) у перекладі з англійської Ганни Гнедкової та Євгена Кириченка-Годунова. Таким чином, ми нарешті завершимо цю довготривалу історію довжиною, страшно подумати, аж у вісім років, відколи ми ще далекого 2016-го почали вести перемовини про придбання прав на ці твори.
ЗМІСТ
Що сказали мерці (пер. Г. Гнедкова)
Орфей на глиняних ногах (пер. Г. Гнедкова)
Дні Зухвалої Зої (пер. Г. Гнедкова)
Заступник (пер. Г. Гнедкова)
Що нам робити з Реґлендом Парком? (пер. Г. Гнедкова)
Ох і тяжко бути драглівцем! (пер. Г. Гнедкова)
Маленька чорна скринька (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Війна з фнулами (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Гра у безвихідь (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Безцінний артефакт (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Синдром відходу (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Терранська одіссея (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Ваша зустріч відбудеться вчора (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Священний розбрат (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Спогади оптом (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Не за обкладинкою (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Реванш (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Віра наших батьків (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Розповідь наостанок для антології Гарлана Еллісона «Небезпечні видіння» (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Електрична мураха (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Кедбері, бобер, якому бракувало (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Скромна винагорода для темпонавтів (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Недолюди (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Око Сивіли (пер. Є. Кириченко-Годунов)
День, коли Містер Комп’ютер геть сказився (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Вихідні двері ведуть усередину (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Кайдани повітряні, тенета ефіру (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Химерні спогади про смерть (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Сподіваюся, я скоро прибуду (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Справа Раутаваара (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Іншопланетний розум (пер. Є. Кириченко-Годунов)
Орієнтовний час виходу – друга половина весни 2024-го.
————-
Ще у цьому році плануємо нарешті видати давно обіцяний «Щит часу» Пола Андерсона у перекладі з англійської Олега Леська і таким чином нарешті завершити історію цього класичного циклу про подорожі у часі та химерні варіації альтернативної історії нашого світу.
Альтернативна історія завжди слугуватиме захопливим полем для уявних експериментів на кшталт: а що трапилося б, якби Наполеон свого часу захопив Британські острови, а Гітлера прийняли до художньої академії? Хід історії тоді б змінився радикальним чином, а світу, яким ми знаємо його тепер, ніколи б не існувало. Саме таким загрозам втручання у хід історії протистоїть Патруль часу – могутня організація, яке діє скрізь і завжди, у всіх часах усіх мислимих епох.
Орієнтовний час виходу – друга половина 2024-го.
————-
Звісно, ми також продовжимо роботу над наступними двома книжками трилогії «Рифтери» Пітера Воттса – «Вир» та «βегемот», майстра безкомпромісної і захопливої жорсткої наукової фантастики. Воттс зосереджує свій погляд на проблемах екології, що чекають нас у найближчому майбутньому, причому не лише екології довколишнього середовища, але й екології людського суспільства і всіх похідних штучних соціумів, які, подекуди легковажно і бездумно, продукуватиме наша цивілізація. Звісно, не обійдеться без нових, ефективніших і жорстокіших форм життя, які можуть легко замінити собою в земній екосистемі звичні нам елементи, на горішньому щаблі якої якраз і перебуває людство, водночас бездумно її знищуючи. Зайве казати, що Воттс традиційно не виказує жодного співчуття до людей, натомість показуючи нам без прикрас портрет нашої сучасної цивілізації й окремих її представників, які, на думку письменника, безперечно заслуговують на таке майбутнє, яке він пророкує у своїй трилогії.
За переклад цих книжок традиційно відповідатиме Євген Онуфрієнко, який після перекладу «Морської зірки» дещо відволікся, щоб ми у цьому році нарешті отримали четвертий і п’ятий томи «Повного зібрання прозових творів» Говарда Філіпса Лавкрафта, але про це розповідатимемо нижче.
Орієнтовний час виходу – 2025-й.
————-
А ще ми зовсім нещодавно домовилися про придбання прав на видання роману «Stations Of The Tides» Майкла Свонвіка – дивного, химерного, ні на що не схожого, але чудового роману про відрядження держслужбовця на одну далеку периферійну планету напередодні чергової зміни циклів, коли більшість її суходолу буде затоплена, а місцеві мешканці готуються до нового витку життя і проводять своєрідні прощальні карнавали – веселі, сумні, дивні. Саме за таких обставин держслужбовцю доведеться виконувати своє незвичне завдання, і будьте певні – він його виконає, бо на те він і держслужбовець відповідного рангу, найдосвідченіший бюрократ і відданий слуга Земної гегемонії. Чи, все ж, це не зовсім так, як здається?
Словом, це справді дуже особливий роман, сенс якого важко, а той неможливо переповісти, а треба лише читати, щоб відчути магічний геній нестримної фантазії Майкла Свонвіка, і ми справді щасливі, що цей роман невдовзі буде видано українською. За переклад з англійської відповідатиме Євген Кириченко-Годунов.
Між іншим, щойно дізнавшись про те, що «Stations Of The Tides» виходитиме українською, Майкл Свонвік у своєму блозі повідомив, що всю суму авторського гонорару він перекаже благодійним організаціям, які опікуються постраждалими внаслідок війни українцями і українськими біженцями закордоном: Future for Ukraine, Global Giving Ukraine Crisis Relief Fund, Malteser International та Global Empowerment Mission.
Дякуємо Майклу за його щирість і допомогу!
Орієнтовний час виходу – 2025-й.
————-
Серія «МАЙСТРИ ГОТИЧНОЇ ПРОЗИ»
Нарешті! Нарешті вже видно берег, мабуть, найочікуванішого продовження нашої серії «Майстрів готичної прози», а саме четвертого тому «Повного зібрання прозових творів» Говарда Філіпса Лавкрафта, в який увійшли твори, написані ним у співавторстві. Над перекладами працювали Євген Онуфрієнко, Остап Українець і Катерина Дудка.
ЗМІСТ
- Зелений луг (Говард Філіпс Лавкрафт і Вініфред В. Джексон) /1919/
- Поезія та боги (Говард Філіпс Лавкрафт і Анна Гелен Крофтс) /1920/
- Повзучий хаос (Говард Філіпс Лавкрафт і Вініфред В. Джексон) /1920/
- Жах на Мартін-Біч (Говард Філіпс Лавкрафт і Соня Г. Ґрін) /1922/
- Четверта година (Говард Філіпс Лавкрафт і Соня Г. Ґрін) /1922/
- Попіл (Говард Філіпс Лавкрафт і К. М. Едді-молодший) /1923/
- Пожирач привидів (Говард Філіпс Лавкрафт і К. М. Едді-молодший) /1923/
- Любі мерці (Говард Філіпс Лавкрафт і К. М. Едді-молодший) /1923/
- Глухий, німий та сліпий (Говард Філіпс Лавкрафт і К. М. Едді-молодший) /1924/
- Ув’язнений з фараонами (Говард Філіпс Лавкрафт для Гаррі Гудіні) /1924/
- Дві маленькі пляшечки (Говард Філіпс Лавкрафт і Вілфред Бланш Талман) /1926/
- Істота в місячному світлі (Говард Філіпс Лавкрафт і Дж. Чепмен Міск) /1927/
- Останнє випробування (Говард Філіпс Лавкрафт і Адольф де Кастро) /1927/
- Прокляття Йіґа (Говард Філіпс Лавкрафт для Зелії Бішоп) /1928/
- Електричний кат (Говард Філіпс Лавкрафт і Адольф де Кастро) /1929/
- Курган (Говард Філіпс Лавкрафт для Зелії Бішоп) /1930/
- Локони Медузи (Говард Філіпс Лавкрафт для Зелії Бішоп) /1930/
Орієнтовний час виходу – березень 2024-го.
————-
Ми також пам’ятаємо, що дуже і дуже затримали видання другого і третього томів «Повного зібрання прозових творів» Едґара Аллана По, але цьогоріч також збираємося виправитися і десь на середину – другу половину року готуємо другий том у перекладі з англійської Тетяни Непипенко, Остапа Українця, Катерини Дудки, Вячеслава Вишневого та Олени Фешовець з ілюстраціями вже відомого вам Gurge Feodor. Третій, останній, том сподіваємося реалізувати у 2025 році.
ЗМІСТ (Том 2)
- Лігея (пер. Вячеслав Вишневий)
- Як писати Блеквудську статтю (пер. Остап Українець, Катерина Дудка)
- Лиха пригода (пер. Остап Українець, Катерина Дудка)
- Диявол на дзвіниці (пер. Остап Українець, Катерина Дудка)
- Муж, зужитий до решти (пер. Остап Українець, Катерина Дудка)
- Падіння дому Ашерів (пер. Вячеслав Вишневий)
- Вільям Вілсон (пер. Остап Українець, Катерина Дудка)
- The Conversation of Eiros and Charmion – Розмова Іра і Харміони (пер. Тетяна Непипенко)
- Чому француз носить руку на перев’язі (пер. Тетяна Непипенко)
- Щоденник Юлія Родмана (пер. Тетяна Непипенко)
- Бізнесмен (пер. Тетяна Непипенко)
- Людина натовпу (пер. Тетяна Непипенко)
- Вбивство на вулиці Морг (пер. Тетяна Непипенко)
- У полоні Мальстрему (пер. Тетяна Непипенко)
- Острів Феї (пер. Олена Фешовець)
- Бесіда Моноса та Уни (пер. Тетяна Непипенко)
- Не закладайся з дияволом на власну голову (пер. Тетяна Непипенко)
- Елеонора (пер. Тетяна Непипенко)
- Три неділі на одному тижні (пер. Тетяна Непипенко)
- Овальний портрет (пер. Тетяна Непипенко)
- Маска червоної смерті (пер. Тетяна Непипенко)
- Ландшафтний парк (пер. Тетяна Непипенко)
- Загадка Марі Роже (пер. Тетяна Непипенко)
Орієнтовний час виходу – середина – друга половина 2024-го.
————-
А ще в цій серії готуємо «Вибрані твори» Елжернона Блеквуда у перекладі з англійської Мирослава Томащука.
ЗМІСТ
- Сміт: випадок в орендованому домі (1906)
- Божевілля Джонса (Дослідження переродження) (1906)
- Верби (1907)
- 4. Три історії Джона Сайленса (1908)
- Вендиго (1910)
- Снігові чари (1912)
Орієнтовний час виходу – друга половина 2024-го.
————-
Минулого року ми також обіцяли видати Ґустава Майрінка «Вальпурґієва ніч» у перекладі з німецької та примітками Тетяни Непипенко. Слід сказати, що переклад цього твору вже давно виконаний і відредагований, але ми подумали і вирішили видати весь доробок великих текстів Майрінка за хронологією їх написання, а саме «Голем» (пер. Ігор Андрущенко), «Зелений лик» (пер. Тетяна Непипенко), «Вальпургієва ніч» (пер. Тетяна Непипенко), «Білий домініканець» (пер. Ігор Андрущенко) та «Янгол західного вікна» (наразі визначаємося з перекладачем). Після видання романів, вочевидь, підступимося і до малої прози цього дуже цікавого і важливого для нас австрійського письменника.
Орієнтовний час виходу першого тому – друга половина 2024-го.
————-
Серія «АЛЬТЕРНАТИВА»
Дуже важлива для нас і з певних міркувань найулюбленіша серія, оскільки вона твориться сучасними українськими авторами, пишеться нами, про нас і для нас. Цією серію ми декларуємо власне бачення сучасної української літератури – оригінальної, вартісної, позбавленої скороминущих трендів та набридлих штампів, літератури, за якою, можливо, колись судитимуть про наш буремний, страшний, але й цікавий час. Саме тому ми дуже прискіпливо відбираємо твори до видання, саме тому в цій серії нечасто з’являються книжки. Але цьогоріч ситуація дещо змінюється, оскільки, як відомо, терпіння часто винагороджується, і минулого року до нашої редакції потрапило одразу кілька справді дуже цікавих і вартісних, на нашу думку, романів, які ми плануємо видавати вже у цьому році.
————-
Перший з них – це своєрідна альтернативна історія російсько-української війни з робочою, але не остаточною назвою «Крах блакитної імперії» авторства Леоніда Данільчика. Окрім чудового авторського стилю, роман ще й наділений разючою переконливістю оповіді про той тонкий край, яким нам довелося пройти за ці останні роки, а можливо, ще й доведеться пройти. Хай там як, а це дуже пронизлива і талановита оповідь про нашу новітню історію, про нашу боротьбу з російською імперією, врешті, це оповідь про крах нашого ворога – крах логічний і закономірний, хоча й позначений великою кров’ю і великою жертвою, як це завжди буває в таких випадках.
Орієнтовний час виходу – квітень 2024-го.
————-
Майже чотири роки тому Максим Гах, якого ви можете знати по фантастичному роману «П’ятий парк» та збірці оповідань «Прогулюючись пустелею» (збірка виходила в «Альтернативі»), розповідав нам, що працює над чимось епічним та масштабним, і надіслав тоді до редакції синопсис та кілька пробних розділів майбутнього роману «Aurora Borealis», які нас, зізнатися, доволі сильно заінтригували. Відтоді минуло багато часу, і ось нарешті Максим завершив роман «Aurora Borealis», і тепер ми з насолодою занурилися в хитросплетіння цієї дивної і ні на що не схожої історії про те, як молодий Афінянин шукає свого зниклого батька на диких просторах скіфських земель, над якими висить дивна загрозлива тінь невідомої хвороби і химерного культу Великої Матері. І, водночас, оповідь ведеться в альтернативній реальності нашого сьогодення чи то пак близького його майбутнього, з поправкою лише на те, що, вочевидь, християнство так ніколи й не стало поширеною релігією, а Римська імперія не зазнала краху і розпаду:
«У гімназії нам не втомлювалися розповідати як багато століть тому славетні римські воїни підкорили матінку-Європу, добрячий шмат Азії і трохи Африки на додачу. Під своїми знаменами вони несли те, що прийнято називати дарами цивілізації. Рутени, бритти, германці, даки – ким усі ми були б без великого Риму? Зграєю дикунів, печерних людей, неандертальців. Idque apud imperitos humanitas vocabatur, cum pars servitutis esset.
Зате тепер у нас є фальшиві гладіаторські бої, пряма демократія, цілодобовий доступ до миттєвого споживчого кредитування і півтори сотні розважальних каналів “P&C”. Ave, Caesar! Приречені на смертельну нудьгу вітають тебе!»
У цій другій сюжетній лінії фахівець зі старожитностей отримує незвичайне замовлення на пошук зниклого артефакту давнього культу Великої Матері, з яким, вочевидь, не все так просто.
Коли Максим казав, що працює над новим романом, ми навіть не уявляли, наскільки цей роман виявиться масштабним – обсяг приблизно рівний джойсівському «Уліссу» – і, як ми нещодавно дізналися, планується принаймні ще дві частини, і взагалі це буде великий цикл, дуже майстерно і круто замішаний на альтернативний історії, історичному романі, містиці, фентезі та ще багато чому. Ті, хто вже раніше читали інші твори Макса, добре знають, що у нього завжди все непросто і геть нешаблонно, і ці теги стилів, які ми навели вище, лише дуже приблизно характеризують цей чудовий роман. А ми від себе додамо, що дуже давно в сучасній українській літературі не читали наскільки цікавого, захопливого, інтригуючого і професійно скроєного тексту. Тож ми дуже радіємо нашій зустрічі з романом «Aurora Borealis» і собі міркуємо, що «Альтернатива» невдовзі матиме дуже цікаве і масштабне поповнення.
Орієнтовний час виходу першого тому – друга половина 2024-го.
————-
Всуціль позитивні відгуки на першу повість циклу «Колесо року» – «Осіннє заціпеніння (Стрічання мертвих)» Олексія Жупанського спонукають нас рухати цю справу далі, і от, суворо слідуючи концепції, плануємо на весну цього року другу частину циклу – роман «Серце весни (Відьма з околиці)». Якщо все піде за планом, то книжка вийде 20 березня, якраз на весняне рівнодення. Але ми добре усвідомлюємо, в які часи і за яких обставин тепер живемо, тому навіть такий, здавалося б, незначний горизонт планування вже виглядає аж надто самовпевнено. Проте, хай там як, а ми все ж сподіваємося, що ця річ побачить світ вже цієї весни, бо, так, чи інакше, а Колесо року має обертатися, і ми до цього, як і герої «Серця весни…», докладаємо всіх зусиль.
Тому ділимося першими абзацами роману, з яких починається ця заплутана весняна історія про те, як Весна повертала своє серце, діти намагалися виборсатися з тенет відьми, які та розкинула чи не по всьому місту, а надто на його околицях, де звила вона своє кубло, а муніципальна еліта, як завжди, збиралася в садах Золотоверхої Лаври на щорічний традиційний бенкет Весняного рівнодення:
«Бліда розкошлана Весна поволі виборсалася з-під шару потемнілого минулорічного листя й сухого гілляччя, яким дерева відкуповувалися від холодної зимової безвиході, потягнулася, хрустячи промерзлими суглобами, і неприємно засміялася, наполохавши набундючених воронів на м’ясистих клубках омели, що ядучо-зеленим вогнем паленіли на безлистих деревах. Мерзлякувато кутаючись в брудно-зелений вицвілий плащ, вона вийшла на понуре узлісся і старою іржавою лопатою, яку приволокла із собою, розкопала між кореневищами усохлого дуба болячки й пошесті, які ще рік тому дбайливо сховала тут від дезінфекції зимових заморозків. Обтерши руки об поли плаща, посміхнулася посинілими безкровними губами, і легко дмухнула в порохняве суцвіття, яке з ледь відчутним запахом лікарняних коридорів і безнадії гиблих діагнозів розчинилося у повітрі невагомою жовтуватою хмаркою.
Проходячи через цвинтар, що стрімко розростався на околиці міста, Весна ненадовго затрималася, спостерігаючи за купкою комунальників, які мовчки тягли до свіжовикопаної могили домовину із Зимою. Домовина прокапувала і сочилася талими некрозними водами, від запаху яких паморочилося в голові і сльозилися очі, а комунальники були похмільні і без настрою. Коли домовину нарешті опустили, Весна підійшла ближче, і криво посміхаючись, кинула в яму грудку розмоклої землі, від чого всередині домовини щось кілька разів глухо гупнуло, і комунальники одразу ж заходилися поспіхом закидати могилу, а опецькуватий батюшка, якого також чомусь покликали, лише мовчки махнув рукою, розвернувся і пішов до виходу, так і не зронивши жодного слова за упокій душі. Весна ж, вийшовши услід за батюшкою із кладовища, подалася крученими вулицями передмість у бік центру – у неї було ще багато справ».
А невдовзі, щойно ми станемо ще на кілька тижнів ближчими до весни, вже на повну почнемо тизерити на наших сторінках майбутню яву «Серця весни (Відьми з околиці)».
————-
Відтоді як ми публікували плани на 2023 рік, могло здатися, що у світі «Заколоту», точніше продовження цього амбітного проекту Володимира Кузнєцова, замішаного на лавкрафтіанській міфології та жорстко-фантастичній космоопері, нічого не змінилося. Але ми добре знаємо, що подалі від цікавих очей і допитливої уваги поціновувачів цього циклу, у своїй потаємній техномагічній лабораторії Володимир Кузнєцов продовжує вперто працювати над другим романом циклу «Заколот». Ми ж, за власними уявленнями про етику та просто спираючись на власний досвід, з розумінням ставимося до певних затримок у завершенні другого роману циклу. Адже у такій делікатній і непростій справі, як створення літопису майбутньої космічної імперії людства, яка простягається не лише у чорну космічну неосяжність майбуття, але й занурена у поховане під нашаруваннями тисячоліть і сірими полотнищами непевної пам’яті минуле, невдячна справа робити якісь точні прогнози, допоки робота не буде остаточно завершена.
————-
Серія сучасної польської фантастики «АМАЛЬГАМА»
Ми добре пам’ятаємо про ще одну книжку, яку вже давно заборгували – роман «Культ» Лукаша Орбітовського у перекладі з польської Ярини Булковської. Він уже давно перекладений і навіть відредагований, але постійний вал інших проектів ніяк не дає нам зробити останній рішучий крок і таки здати цю річ на друк.
Як і «Легенда…» Рака, «Культ» Орбітовського заснований на цілком реальних подіях часів ПНР, коли, отримавши знамення, чоловік почав створювати цілком собі реальний релігійний культ на тлі декорацій соціалістичної Польщі 80-х років минулого сторіччя. Звісно, там не все так просто, і Орбітовський в цьому романі, який, до слова, отримав цілу купу нагород і став у Польщі справжнім бестселером, приготував чимало сюрпризів, несподіваних поворотів і вишуканих літературних та стилістичних ігор. Словом, це справді передній край не лише сучасної польської, але й світової літератури.
Орієнтовний час виходу – друга половина 2024-го.
————-
А ще зараз ми домовляємося із польськими партнерами щодо видання першого роману нового циклу Радека Рака «Агла. Алеф». Цього разу цей один із найпотужніших авторів сучасної польської літератури на своєму письменницькому шляху відійшов ще далі, ніж зазвичай, від нашої реальності, і тепер він запрошує нас до дивного світу, в якому поруч існують чари і технології, потяги метро більше схожі на велетенських сколопендр, а одній дівчинці конче треба знайти свого зниклого за дивних обставин батька. Словом, Радек Рак вкотре дивує фокусом і ракурсом свого письменницького погляду, а надто обраним жанром і напрямом трилогії, адже, видається, цього разу він пропонує нам зразок химерного фентезі про дорослішання у всіх сенсах.
Орієнтовний час виходу – 2025-й.
————-
Серія «МАЙСТРИ СВІТОВОЇ ПРОЗИ»
Ми продовжуємо видавати доробок Ернста Юнґера, і цьогоріч плануємо видати його перший художній твір – повість «На мармурових скелях» 1937 року (переклад з німецької Євгена Поповича), в якій вже відчувається подих неминучої катастрофи, перед якою постав світ і Німеччина напередодні Другої світової війни.
Орієнтовний час виходу – середина весни 2024-го.
————-
Також готуємо до видання фантастичний роман Юнґера «Геліополіс» у перекладі з німецької Романа Осадчука. В романі поєднуються риси антиутопії, футурології та філософської притчі. Так, ще 1949 року Юнґеру вдається передбачити щось на кшталт сучасної глобальної інформаційної мережі, а також індивідуальні термінали доступу до неї, які замінюють людям посвідчення, гаманці, особові справи тощо – достоту як зараз мобільні телефони та інтернет.
У величному метрополісі, новітній столиці людства після ще однієї світової війни, поміж військовою та політичною аристократією точиться боротьба за абсолютну тотальну владу. А тим часом могутня третя сила спрямувала свій погляд у космос, досліджуючи його нескінченні, сповнені див простори. Втім, вона продовжує спостерігати за суперництвом тих, на кого вона полишила владу…
Орієнтовний час виходу – друга половина 2024-го.
————-
Ми пам’ятаємо задекларовану колись мету видати увесь доробок Джорджа Орвелла, і всі ці роки послідовно її втілювали, так що до завершення цього амбітного проекту нам залишилося зовсім небагато. Минулого року ми дещо відволіклися від Орвелла, але цьогоріч все ж збираємося видати «Дорогу на Віґан Пірс» у перекладі з англійської Оксани Волкової – художній репортаж Орвелла про життя англійських шахтарів середини 30-х років минулого сторіччя, що читається не менш захопливо, аніж його художні твори.
Орієнтовний час виходу – друга половина 2024-го.
————-
А ще продовжуємо готувати два чи навіть три томи повного зібрання есеїв, статей, книжкових рецензій Джорджа Орвелла, а також його авторської колонки, яку він з 1943 по 1947 роки писав для газети «Тріб’юн». Переклад з англійської Оксани Волкової, Ірини Савюк, Тараса Бойка і Романа Гардашука. Вже дуже багато із переліку матеріалів перекладено та опрацьовано, та все одно залишається ще шмат роботи, що й не дивно, якщо враховувати обсяг і масштабність цього проекту. Тож ми поки не готові називати точний час виходу цього повного зібрання есеїстики, публіцистики та критики Джорджа Орвелла, але найпевніше ця історія належатиме все 2025 року.
Орієнтовний час виходу – 2025-й.
Серія «ЛАУРЕАТИ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ»
Минулий рік у нас минув без поповнення цієї найдавнішої нашої серії, тож у цьому році маємо виправитися.
Отже, ми готуємо перевидання «Зачарованої гори» Томаса Манна у перекладі з німецької Романа Осадчука, про що ви нас багато просили всі ці роки. Тепер цей роман буде видано в одному томі з оновленою редакцією.
Орієнтовний час виходу – середина – друга половина 2024-го.
————-
А ще цьогоріч у наших планах видання вибраних п’єс бельгійського письменника, драматурга і філософа Моріса Метерлінка у перекладі з французької Дмитра Чистяка, який також є автором приміток і ґрунтовної розлогої передмови та післямови про творчість Метерлінка:
«Незнаний. Непізнаний. Саме такі епітети спадають на думку, щойно мова заходить про цього митця. І хоча збігло понад 150 літ від його народження, і хоча творчості його присвячено тисячі розвідок, його п’єси йдуть у театрах всього світу, а доробок видається вражаючим накладом, – достоту невідомо, хто він і де криється таємниця його непов’янного таланту. Атож, Метерлінк – всесвітньо відомий драматург, поет, есеїст, перекладач, але й також – природознавець-дослідник, автор праць «Життя бджіл» і «Життя мурах», боксер, який б’ється навкулачки з чемпіоном світу Жоржем Карпентьє, палкий шанувальник авто- і велоспорту, містик абатства Сен-Вандрій у Нормандії, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури 1911 року та пасічник на паризьких околицях… «Я не маю біографії», – повідав він в одному інтерв’ю. А проте годі збагнути цього геніального дивака, бодай побіжно не оглянувши його життєвого шляху».
Зміст збірки:
Невтоленний шукач Невідомого: передмова (Дмитро Чистяк)
Принцеса Малена
Непрохана
Сліпі
Семеро принцес
Пелеас і Мелісанда
Алладіна і Паломід
Всередині
Смерть Тентажиля
Блакитний птах
Післямови і примітки (Дмитро Чистяк)
Якщо все складеться, ми плануємо продовжити видання доробку цього непересічного автора, бо там, чесно кажучи, є що видавати – принаймні ще на кілька томів.
————-
Насамкінець хочемо запевнити, що ми не забуваємо і про монументальний та рекордний за обсягом (майже три мільйони знаків, два Джойсові «Улліси») роман Девіда Фостера Воллеса «Нескінченний жарт» у перекладі з англійської Петра Таращука і за редакцією Максима Нестелєєва. Робота триває – Максим продовжує працювати над редагуванням цього складного як у сенсі обсягу, так і в сенсі самої структури тексту (знамениті авторські примітки до приміток тощо). Зважаючи на всі супутні обставини, а також обсяг і складність проекту, ми поки що не можемо назвати навіть орієнтовної дати виходу книжки, але все ж обережно припускаємо, що це буде кінець цього – початок наступного року. У будь-якому разі вже більшу частину шляху пройдено, і ми можемо з упевненістю сказати, що цю річ, рано чи пізно, а таки буде видано українською.
І тоді, ковтаючи сльози розчулення і захвату, ми танцюватимемо із цим кількакілограмовим книжковим артефактом в руках довкола ритуального багаття, розкладеного прямо посеред редакційного кабінету, розгортатимемо навмання сторінки, зачитуватимемо один одному улюблені місця з приміток до приміток і з замилуванням та подивом згадуватимемо увесь цей довгий пройдений шлях до українського видання «Нескінченного жарту» Девіда Фостера Воллеса. Віримо, що цей день настане і все буде саме так. Вірте з нами – так цікавіше.
————-
Отже, плани накреслили, роботи, як бачите, трохи є, але у нас так завжди, і нам до цього вже не звикати. Тож підкочуємо рукави і беремося до роботи – наприкінці цього року в традиційних видавничих підсумках будемо за цим дописом звіряти годинники і дивитися, скільки із запланованого не встигли зробити і перенесли на наступний рік. Але, хай там як, а все одно ми видамо всі ці книжки. Лишайтеся з нами, щоб бути свідками цього, лишайтеся з нами, бо попереду, як завжди, все найцікавіше.
