Ось нарешті і перегорнута остання сторінка зібрання творів Артура Мекена. Я досить розтягнув читання (деякі твори читались відразу, деякі розбивались на частини), але все ж отримав те, чого очікував. Хоча спочатку здавалось, що я помилився. Далі по черзі.
Чудова передмова Євгена Ліра. Нічого додати, нічого відняти. Завжди цікаво дізнатись щось нове.
Великий бог Пан. Саме тут стався казус. Обережно читаючи рецензії, я постійно натикався на хвалебні відгуки саме про це оповідання. Але в процесі читання і аж до кінця цього твору я немовби пройшов повз. Тобто, це гарний твір, цікавий, але особисто я постійно думав, що фантастична історія в цьому оповіданні має дуже розведені фарби. Звісно, автор багато чого залишив на додумування читачеві, а я мабуть відразу не відчув тонкості цього зв’язку. Зараз, після прочитання всієї збірки, моє ставлення до “Великого бога Пана” значно покращилось.
Сокровенне світло. Ось тут моя увага і зацікавленість запрацювала на повну. Чудова історія, темна та інтригуюча.
Осяйна піраміда. Мій найулюбленіший твір. Тут я отримав все, що очікував від Мекена. Не міг відірватись до самого кінця!
Три самозванці. Крута детективна річ, в якій досить легко заплутатись, але вона також не відпускає до самого кінця. Сподобались історії в самій оповіді, це мабуть фішка цього автора. Хоча кінцівка вийшла досить жорстка та не зовсім зрозуміла.
Червона рука. Нагадало історії про Шерлока Голмса. Також досить непогана річ.
Білий народ. Схоже на подорож до Кадата Лавкрафта, але на лад Мекена. Як на мене, досить моторошна штука, але цікавезна.
Уривок життя. Початок твору здавався надто нудним, але далі оповідь вже розійшлась. І в кінці кінців “Уривок життя” став для мене одним з улюблених. Автору вдалось так круто поєднати реальність, буденність з фантастичним та магічним! А ще, йому вдалось зачепити якісь струни в моїй душі. Так, деякі місця сприймаються досить незвично в незвичних обставинах, ба, навіть магічно. Про таке можна говорити і говорити *-*
В цілому творчість Артура Мекена мені сподобалась. Іноді вона здається заплутаною, але розповіді в розповідях неначе розширюють лор того всесвіту, а його таємничість притягує!
Автор: Петро Мірошник
Джерело: Facebook
