⚫ Щиро вдячний Остапові Українцю та Катерині Дудці не тільки за чудовий переклад, а й за інформативний лаконічний вступ, який всього декількома сторінками зацікавив самою персоною Лавкрафта як автора. А майстерні адаптіції різних акцентів та говірок на наш лад заслуговують окремої подяки!
⚫ Багато згадок “Утраченого раю” Джона Мілтона. Ця книга вже давно у моєму списку до прочитання і тепер я точно придбаю її найближчим часом.
⚫ Щоб на повну насолодитися химерними творами Лавкрафта, переважно читав їх перед сном. Жодного дня, який закінчувався для мене сторінками його творів, яскраві й бурхливі сюжети не оминали моїх сновидінь. Я скептично ставлюсь до містики та надприроднього, тому розумію, що роль тут зіграла тільки розбурхана творами збірки уява. Та все ж, було цікаво.
⚫ Частини, які сподобались найбільше: Старий Вар’ят, Вулиця, За стіною сну, Пошуки Іранона, Музика Еріха Цанна, Зачаєний жах.
⚫ Зрозуміло, що людину найбільше лякає невідомість, та як же іноді бісила спеціальна недосказаність, до прикладу: ” …більше неймовірних видінь поставало перед моїми очима – видінь настільки незвичайних, що мені бракує слів, аби розповісти про них.” Я, чорт забирай, хочу конкретно знати, що побачив цей клятий капітан субмарини, а не гратися у здогадки. Хоча один з наступних розділів пояснює суть невимовного жаху, з чим важко не погодитись.
⚫ Щасливий у розумінні, що ще цілих два томики прози Лавкрафта чекають на полиці. Це саме той випадок, коли задоволення від читання намагатимусь хоч трішки розтягнути.
Автор: @bk_shelter
Джерело: Instagram
