Рецензія на книгу Володимир Кузнєцов «Закоłот. Невимовні культи» від Андрія Геращенка
Я глибоко шаную книги, де автор вправно поєднує окремі піджанри фантастики. Володимир Кузнєцов зліпив до купи лавкрафтіанський міт, горрор, космічну оперу та майже тверду наукову фантастику. Якщо забажати, можна знайти і щось спільне із Warhammer 40000 (дуже хотілось) та мальописами Міньйоли (цю думку позичив на презентації книги).
Хоча про плагіат чи бездумне наслідування трендів не йдеться – книга та стиль автора самобутні. Дуже цікавий концепт анатомії твору, коли можна почати читати із будь-якого розділу та отримати дещо іншу картину, хоча вона завжди буде цілісною та продуманою.
Дана книга не є хорошим вибором для вступу в будь-який із жанрів до яких звернувся автор, бо все ж потрібне певне розуміння деяких тем спекулятивної белетристики, але для їх прихильників це обов’язковий до прочитання твір.
Дуже хочеться, щоб “Закоłот” переріс в повноцінний літературний всесвіт – потенціал колосальний (і в автора, і в ідеї).
Автор: Андрій Геращенко
Джерело: Facebook
Напишіть відгук