Рецензія на книгу Томас Пінчон «Веселка тяжіння» від Viktoriya Drobovych

16/10/2022 о 17:24

Все, після «Веселки тяжіння» – я впевненно стверджую, американський пост-модернізм – моя література. Книга стала справжнім викликом для мене, та я радію, що не здалася на перших сотнях сторінок. Я її відкладала, поверталась, паралельно прочитала декілька романів. Я вперше взяла записник, аби виписувати українські слова, вислови, словосполучення і за це вдячна перекладачеві цього монументального твору, Тарасу Бойко. І вкотре дивуюся, як, ну як можливо перекладати Таку літературу. Пінчон сконструював Роман романів, кінострічку в романі, велику енциклопедію в романі і бозна що і ще. Коли серце завмирає, емоції переливаються за вінця і відмічу, не найкращі часто емоції – хтось колись говорив, що тоді це ознаки справжньої літератури. З Пінчоном все так. «Веселку тяжіння» можна читати самотужки, можна підготуватись, переглянувши відео, рецензії, відкривати паралельно Gravity’s rainbow companion by Steven Weisenburger, а можна віддатись на волю Пінчона та плисти за ним по рядкам та між ними.

Авторка: Viktoriya Drobovych
Джерело: Instagram

Хочу прочитати