Рецензія на книгу Салман Рушді «Джозеф Антон» від Mykola Stakhniuk

27/10/2018 о 22:45

Далебі, не кожному автору доводиться переживати подібну колотнечу навколо власного твору, однак Салман Рушді став одним з таких, навіть не гадаючи при написанні “Сатанинських віршів”, що вони викличуть шквал обурення в ісламському світі і, як наслідок, смертний вирок від помираючого аятоли Хомейні. Хоча книжка і є автобіографічною, але зображає ситуації, які не завжди зустрінеш в книжці художній, висвітлює те, чим і є призначення книг – право на свободу слова і право вільно виражати власні думки. Історія Рушді є прикладом, наскільки велику й вагому силу має слово і наскільки з цим словом можуть бути незгідні люди, котрі застрягли в релігійних яслях і самі коряться лише одному слову, слову однієї книги, будь то Біблія, Коран чи Веди. І прикладом виступає сам автор, який зі стоїчною впертістю боровся за вільне життя, яке мусив віддати в руки спецслужб за відповідну ціну – власне продовження його ж таки життя. Описуючи свої юнацькі роки, початок кар’єри і сам переломний момент читач бачить, що доля письменника не завжди легка і не завжди сповнена натхненної роботи над улюбленим дітищем – інколи її можуть перетинати переїзди між конспіративними квартирами, відсиджування у ванній, доки викликані працівники роблять свою справу, сімейні негаразди і вороже ставлення оточуючих. Однак навіть “в’язничне” життя Салмана було сповнене моментів радості: народження дітей, щасливі дні з дружиною (яких було кілька, однак із його слів проймає розуміння його дій, коли він мав-таки приймати тяжке рішення про розлучення), презентації власних книжок, чудові на них рецензії і відпочинок з друзями, які постійно його підтримували.

Опісля любов до автора лише збільшується, адже хоча “Сатанинські вірші” й тяжко не вподобати, але саме в спогадах Рушді “Джозеф Антон” виникає споріднення, співпереживання, відчуття безвиході і підтримки, а також інше ставлення до літератури, як до джерела вираження вільної думки щодо недоторканних і табуйованих релігійних питань, котрі свої середньовічні погляди захищають такими ж середньовічними методами, однак світ навколо них середньовіччя давно переріс.

Автор: Mykola Stakhniuk
Джерело: Facebook

Хочу прочитати