Той випадок, коли всі давно прочитали, а ти тільки тепер добрався до книги) Ну що ж – це було дійсно дуже епічно й цікаво.
Для тих хто не знає, коротко про сюжет: тут дві часові лінії. Перша – про юнака Арістея із давніх Афін, що вирушає на пошуки зниклого батька, і це приводить його аж до степів Ольвії. А інша – детективна історія про антиквара Віктора Ерфе в альтернативній кіберпанковій Римській республіці, який підписується відшукати власника древнього скіфського амулету. І десь по ходу обидві ці історії починають перетинатися через прояви загадкового культу Великої Матері. Таємничо, цікаво і дуже заплутано.
Якщо чесно, лінія Віктора мені зайшла значно більше. І це навіть трохи дивно, враховуючи, як я люблю древню історію. Але тут реально дуже кайфовий світ. Альтернативне майбутнє, де Рим не просто вижив, а став потужною кіберпанковою державою. Дуже багато крутих ідей: християнство існує, але не стало домінуючим, легальні наркотики, дивний матеріал левітит, на якому тримається весь транспорт і навіть цілі левітуючі острови. І ще багато цікавих задумок та рішень. Взагалі, це поєднання античного і фантастичного, зі штучними інтелектами та древніми культами – вплетено органічно і виглядає дуже стильно. Навіть зловив себе на думці, що почитав би ще одну книгу, суто про цей альтернативний світ. Бо потенціал там величезний.
Лінія ж Арістея значно динамічніша. Там багато руху, подорожей, сутичок, пригод. Немало й історичних деталей і відсилок – я регулярно зупинявся, щоб щось погуглити. Таке я люблю. Але сам Арістей на початку… трохи дратував. Бо він вийшов якимсь доволі пасивним персонажем, якого постійно хтось рятував і це тягнулося майже всю книгу. Проте фінал цієї лінії все ж витягнув ситуацію – Арістей дійсно змінився, пройшов свій шлях як герой і це відчувалося.
Книга обривається доволі несподівано і виглядає так, як має бути продовження. Може хтось чув щось від автора, бо я пропустив.
А ще я згадав, як читав оповідання Максима «Книга мертвих», що колись перемогло на конкурсі Зоряної фортеці в 21 році. Там був альтернативний кіберпанковий Єгипет – і це теж було круто. Тому дуже хотілося б, щоб у наступних книгах (якщо вони будуть) він зачепив ще й єгипетську чи шумерську тему. Бо це прям напрошується.
Загалом – мені дуже сподобалось. Це реально масштабна робота і, що важливо, доволі унікальна для нашого ринку. Такі книги однозначно треба цінувати й підтримувати. Буду чекати наступні роботи Максима.
Автор: Олег Краюхін
Джерело: Facebook
