Рецензія на книгу Лукаш Орбітовський «Голова змія» від Крістіни Федорович

04/05/2020 о 23:56

Магічний реалізм на окремо взятих районах

Вгодоване чорнокнижжя на 480 сторінок читається необґрунтовано легко, набагато складніше потім зібрати докупи враження. Не до таких збірок оповідань я звикла, але буду зовсім не проти, якщо раптом таких збірок побільшає.

«Голова змія» — одинадцять історій про міста та їх мешканців, де містичне та непояснюване з’являється так само легко і природньо, як зграя гопів вирулює з-за рогу надвечір’я в чужому районі.

Місто і його людина — жива чи не надто, належна містові до, після та замість смерті, складає чи не найголовніший образ книги. Територія моденізованого простору, новочасних забудов, великого мурашнику, окремого світу для кожного району та кварталу протиставлена малим містам, в яких час затамовує дихання, світу дитинства та незрозумілих речей.

У малих містах Орбітовського не живуть, звідти виростають і повертаються, щоби сісти до однієї з машин на автостраді — як і у малих містах Бредбері. Будинки Орбітовського — повноцінні учасники подій. У них своя історія, свої привиди, свої розваги, вони вмирають разом зі своїми людьми або тримають людей до своєї смерті.

Тутешні мешканці часто тимчасові, невкорінені, які творять сюжет власного існування та існування інших, завжди підвладні місцю. Їхнє життя наче нічне таксі: переїзди у пошуках сенсу між будинком народження і будинком перетворення. Все, що вносять у їхні історії містичні створіння, накладається на всі зміни, внесені глобальною культурою до країн постсовка, надбудовує окремий контекст алюзій та створює ідеальний магічний реалізм.

Це не лише про краківські райончики, це про людину в процесах змін: від дорослішання до становлення окремою країною на теренах постсовка.

Автор: Крістіна Федорович
Джерело: Facebook

Хочу прочитати