Почати книжку під час зливи та закінчити в спекотний день. Едгару По би сподобався цей контраст. Але точно це невідомо, хіба що привид По навідається до мене в гості. Зараз я тримаю в руках його книжку і відновлюю те давнє почуття, яке виникає кожного разу, коли читаю його новели. Зокрема – згадка про університет, де вивчала творчість Едгара Аллана По. Аби відродити цей спогад, я це зробила зусилля. Рука моя не смикнулася, коли я замовила перший том По на сайті. Як перший том з зібрання прозових творів, так і перша книжка Видавництва Жупанського, яку я придбала.
Закортіло готичного антуражу – і я його отримала. 17 оповідань під чорною обкладинкою, з якої на вразливого читача визирає їхній автор. Зараз тексти По аж ніяк мене не налякали, та навпаки – заспокоїли. Затягнули до затишного мороку, яким хочеться насолоджуватися, ванільно розпиваючи какао. Красиві ілюстрації цьому сприяють, як і примітки в книжці. І хай мене проклинають фанати Едгара Алана По, та цю книжку варто купити не лише через тексти, але й через рясні примітки редактора. Я певна, що вони поліпшують якість видання. Себе відношу до тих жорстких консерваторів, які зацікавлені в тих клятих примітках, а не вважають, що їх варто знищити, а що незрозуміло в тексті – подивитися в Гуглі. Тож я раділа приміткам, що в деяких випадках сягають пів сторінки, або й сторінку. Попереду ще багато сторінок з фантасмагорією Едгара Аллана По. Що ж, літо довге, буде з чим зустріти наступний дощ.
Автор: Kateryna Kholod
Джерело: Facebook
