Публікації

Рецензія на книгу Джордж Орвелл «Нехай квітне аспідистра» від Наді Романкевич

Той випадок, коли у тебе вдома є аспідистра і тобі подобається як вона цвіте ?

Автор славнозвісних “1984” і “Колгосп тварин”, як виявилося, написав і багато інших творів.
Ось, наприклад, один із них…
Він теж дуже схожий по стилю – гнітюча атмосфера, одинокий головний герой…

Гордон Камсток – поет, який вибрав радше бути вільним від стандартних шаблонів суспільства, аніж бути рабом грошей і всіх матеріальних благ, які можна придбати за ці гроші.
Символом стабільності для нього була аспідистра, яка була в кожній домівці людей робочого класу і він боровся, щоб ця квітка не розцвіла і в його серці.

Чесно кажучи, головний герой мені був просто огидний – неохайний скнара, який нічого не робив тільки нарікав на життя і нічого не робив щоб його покращити.
А навіть якщо йому вдавалося щось заробити, то він не вмів цими коштами грамотно розпоряджатися.
Витрачав ці гроші на випивку і паління.
Не цінував життя, друзів, дівчину, яка невідомо за що його любила ?

Наймана праця, яка супроводжується безпечною стабільністю тут висміюється автором.
Але, як на мене і свобода від грошей виглядає теж геть зовсім не привабливо.
Звісно, ідеальний варіант займатися вільно справою, яка подобається і отримувати гідну оплату праці.
Але Гордон лінився це робити і постійно нив, нив, нив, нив…
Не можу його охарактеризувати як позитивного головного героя.
Він просто пробив дно своїми вчинками.

Книжка дає поле для роздумів на тему фінансів, життя, свободи чи монотонної стабільності символом якої головний герой вважав аспідистру.
Чи вдасться йому зберігати свої принципи?
Чим закінчиться історія?
І як може бути так, що головний герой не сподобався а сама книжка сподобалась? ?
Читайте…

Автор: Надя Романкевич
Джерело: Facebook

Хочу прочитати