Публікації

Рецензія на книгу Джон Мілтон «Утрачений рай» від Андрія Мартинюка

Той випадок, коли смак цукерки яскравіший за обгортку 👀

Почну з обгортки

Видавництво Жупанського – ви круті і дякую вам 😊

Видання просто фантастичне – міцні сторінки, приємний шрифт, ляссе, а обкладинка яка! Купив книгу давно, але шкода було таку красу читати – час від часу просто знімав з неї суперобкладинку, дивився ілюстрації, відчував аромат ще нечитаної книги, насолоджувався передчуттям (ще той маньяк 🤫).

А тепер щодо цукерки

Не думав, що мені зайде поема, але таки зайшла, ще й сиділа там, ніби в себе вдома.

Це дійсно епічно. Адже тут створення не лише Землі, а й цілого Всесвіту, навіть чогось поза ним. Війна між ангелами і демонами. Точніше не сама війна, а її початок. Скидання сатани з його прибічниками в безодню і створення пекла. Спокуса перших людей та вигнання їх із раю.

А чого варті описи раю, ангелів, демонів, пояснення природних явищ…Тут окремий уклін автору і перекладачу, який зумів, як на мене, не лише перекласти сам текст, а й душу тексту.

Незважаючи, що твір був написаний в далекому 17 столітті, Джон Мілтон вже тоді знав, що:
А) Земля – це кулька;
Б) в Сонячній системі є ще такі кульки;
В) розмірковував про життя поза нашою планетою, про що свідчить розмова Адама з Богом (а може то я собі надумав).

Крутий чувак, що тут скажеш.

Хочу навести цитату з книги:

“Так демон з демоном порозумілись.
А люди — о ганьба! — гризуться й досі,
В ненависті затвердлі та роздорах
Хоча дано їм розум…”

Щось в цьому є 🤔

Загалом книга мені сподобалася, хоча нічого наднового там нема – добро і зло, світло і темрява, вічне життя і смерть. І вибір. Вибір, який зробили перші люди, вибір, який робитимуть після нас і вибір, який робимо ми зараз.

Тому обирайте – читати чи не читати, а свій вибір я вже зробив і ця книга займає почесне місце в скромній бібліотеці нескромного читача 😏

10+/10

Автор: Андрій Мартинюк
Джерело: Facebook

Хочу прочитати