Якщо я ще колись (гіпотетично!) захочу прочитати книгу з такою кількістю страху, розпачу, болю, фізичного і морального, буквальним пеклом пекельним, у яке люди самі себе загнали з власної волі (і продовжують це успішно робити й зараз) – просто перечитаю цей відгук і лясну себе по руці, яка потягнеться за подібною книгою.
Я знаю себе: людині з таким високим рівнем емпатії, як у мене, абсолютно протипоказано читати чи переглядати твори інтенсивно болючі, бо я захворіваю. От просто фізично відчуваю усі страждання героїв, нафіг таке.
Книга, проте, неймовірна: чудово прописані персонажі, майстерно створена атмосфера саспенсу, детально опрацьована величезна кількість джерел про експедицію сера Джона Франкліна 1845-1847 років (Franklin’s lost expedition), страшно, але психологічно правдиво передано все, що пов’язане з виживанням та психологією ізоляції.
Для тих, хто любить подібну тематику, раджу читати, але запастися трохи терпінням, бо початкові 30-40 % книги (суб’єктивно) були хорошими, але не настільки захопливими, як друга половина роману.
Оповідь ведеться від імені декількох героїв, так от коли вони в кінці один за одним поступово гинуть (це не спойлер, жоден член експедиції Франкліна не повернувся, а книга не відходить в принципі від історичної основи загальновідомих подій), мені було жаль до сліз.
А висновок такий: книга неймовірно прекрасна, але не для таких нервових пань, як я ? Тепер ще зо два тижні буду відчитуватися романтичними комедіями ?
? Окрема подяка Олексію Жупанському та “Видавництву Жупанського” за шикарну якість видання!
Автор: Liubov Peretiazhko
Джерело: Facebook
