Рецензія на книгу Буалем Сансаль «2084: Кінець світу» від Євгена Рахмана

01/04/2021 о 20:40

Книжка з мого особистого топ-скількись-там, які я ще перечитаю.

Одразу щирі співчуття і подяка Петрові Таращуку за переклад. Продиратись через багатоповерхові хащі складнопідрядних речень тяжко в рідній мові, що вже казати про іноземну.

Це до того, що почати складно. Мало діалогів, мало крапок. Але потім затягує.

Що ж воно таке? Ідейне та хронологічне продовження Орвеллівського “1984”. Тільки якщо у Орвелла влада партійна, то у Сансаля ми бачимо світ релігійної диктатури.

Був собі чоловік на ім’я Абі, і було йому одкровення від бога Йолаха. Так народилася релігія Ґабул (Покора) та абімова – мова, якою повинні послуговуватись віряни, бо інакше вони не зможуть осягнути вчення Йолаха (натяк на новомову). Питанню мови Сансаль приділяє не меншу увагу, ніж Орвелл.

“Ця мова створювала навколо вірного силове поле, яке ізолювало його від світу, робила принципово глухим до всякого звуку, що не був зоряним і чарівливим звуком абімови”

Навернувши достатньо людей у свою релігію, Абі розпочав Священну війну, в якій було знищено майже все, що суперечить волі Йолаха, разом із минулим.

Головний герой історії – Аті, сумлінний громадянин з міста Кодсабада, який наразі проходить лікування від сухот у гірському санаторії. Хворобливий стан, висота і гірська пустка зароджують у ньому сумнів, змушують замислитись над минулим. На нього зійшло прозріння – він безвірник. І з розумінням цього Аті повертається додому після лікування, грає роль вірного. Невдовзі він знайомиться з Коа – також людиною вільної думки, і вже разом вони починають подорож, мета якої наразі навіть не революція і не бунт. Друзі у пошуках істини, якоїсь об’єктивної інформації, відповідей на численні запитання.

Чи знайдуть вони шукане? Можливо. Чи зможуть щось змінити? Навряд. Чи виживуть взагалі? Хтозна. Чи вартуватиме докладених зусиль? Однозначно.

Адже “життя заслуговує того, щоб умерти за нього, бо без життя ми мерці, які завжди були тільки мерцями. Перше ніж померти Аті прагнув прожити тим життям, яке поставало серед мороку, нехай навіть протягом лише спалаху блискавки”

Ну і не можу не поділитись цитатою про урядовців:

“Розмовляти не так просто для людей, яким або відтяли язик, або вирізали ділянку мозку, що відповідає за мовлення і мислення. Останній урядовець, до якого звернулися друзі, ухилявся від відповіді й сам собі суперечив”

Автор: Євген Рахман
Джерело: Facebook

Хочу прочитати