Рецензія на книгу Буалем Сансаль «2084: Кінець світу» від Ольги Мальцевої

10/09/2020 о 21:33

Ще одна антиутопія – підсумок минулого століття і передбачення на майбутнє. В передмові сказано, що попереджає про небезпеку ісламу, релігії загалом. Останнє може й вірно, хоча мені здалося, що йдеться більше про небезпеку людини для себе самої. Про бажання частинки осягнути замисел цілого, про причини й потребу шляху у високу й холодну гору, ризик зірватись в ущелину. Книга наводить перелік запитань, якими мала би зацікавитись будь-яка жива людина, якщо б їй стало слів, якщо ні, то ось він, як підказка. Оце вкотре дивуюсь філософському баченню світу людиною з економічним фахом. Це специфічне бачення добра і зла, як дитячої гойдалки для двох, що працює як міра ваги. Одразу стає зрозуміло, що визначення не мають резону, бо хіба вони не міняються місцями завдяки сприйняттю. У будь-якому випадку намагаються. Це доволі фаталістичний погляд на речі і поряд одразу питання віри. Хоча скажіть до чого тут вона? Чому людям так подобається цінувати важливе завдяки приниженню і заперечувати завдяки розумінню. Хоча це риторичне запитання. Дивні відчуття від читання. З одного боку помітно, що це арабський світ завдяки специфічній велемовності та побудові речень. А з іншого все видається настільки близьким, наче з нашого рідного концентраційного табору, якого я щоправда побачила вже не так багато. В книзі цитуються вірші з релігійного талмуду, як привід для пошуку і знищення ворогів. Хоча здавна відомо, що найбільшими ворогами є недобрі думки та язик, що їх виголошує. Половина книги – це таки конкретне філософствування, інша містить частку дрібних деталей в описі побуту, соціального устрою. Особисто мені було цікаво, хоч треба зважати, що це антиутопія, тобто все доволі похмуре.

Автор: Ольга Мальцева
Джерело: Instagram

Хочу прочитати