Публікації

Огляд книг із серії «Майстри готичної прози» від @montags_kitchen

За Лавкрафтом, ми пам’ятаємо біль і загрозу смерті краще за втіхи, тож оскільки почуття до позитивних аспектів невідомого ще на початку були взяті в полон релігійними ритуалами, то темній і зловісній частині космічної таємниці доводиться фігурувати у фольклорі про надприродне. І ключове: “Найвидатніші роботи про надприродне – це роботи про підсвідоме, яке проявляється в чудових фрагментах твору, зосередженого, можливо, на досягненні зовсім іншого результату. Важливіше за все – атмосфера, тому що кінцевий критерій достовірності – не підігнаний сюжет, а створення певного настрою”. У есеї, до того ж, розгорнуто описуються літературні джерела, які формували традицію американської та світової химерної прози.

Зовсім не зайвим буде згадати книги серії “Майстри готичної прози”, одна з яких безпосередньо вплинула на пантеон Лавкрафта.

1. Збірка оповідань Роберта Чемберса “Король у жовтому”, яку тематично можна поділити на дві частини. Перша частина – химерні оповідання, деякі з яких (особливо “Жовтий знак”) майстерно розмивають реальність та залишають відкритим питання взаємозв’язку реального життя та плодів запаленої уяви. Друга частина – це дотепні нариси з життя студентської молоді в Парижі. Оповідання з “химерної частини”, не без допомоги творів талановитого попередника Амброуза Бірса, своєю наскрізною ідеєю посприяли народженню фігури Гастура в мітології Лавкрафта.

2. Абрахам Мерріт “Гори, відьмо, гори”, “Повзи, тінь, повзи”. У цих двох романах, написаних у жанрі нуарного детективу, надприродне (космічне, жахливе) досліджується, зокрема, через призму мітологій різних народів. Перший роман є більш гостросюжетним та напруженим, а другий у сучасному автору антуражі інтерпретує відому бретонську легенду про золотоволосу відьму Дагут та її королівство. До речі, збірка Чемберса також містить інтерпретацію цієї легенди під назвою “Леді д’Іс”.

3. Прослідковуючи взаємозв’язки між першими двома книгами, наразі взялася за третю книгу серії – зібрання творів “Амброуза Бірса”. Це зовсім інший досвід: тексти Бірса пренасичені образами, які надто яскраво візуалізуються. Вони ємні та натуралістичні, та вже з перших оповідань про громадянську війну в США вкотре стає зрозумілим, що для створення гнітючої атмосфери жаху зовсім не обов’язкові “криваві кістки або простирадла з ланцюгами, що брязкають”.

Автор: @montags_kitchen
Джерело: Instagram і Instagram

Хочу прочитати