Публікації

Рецензія на книгу Йелле Роймер «Homo Urbanus – Парадокс еволюції» від Volodymyr Zhuk

Доволі незвичайний нон-фікшн у якому автор пропонує свою візію майбутнього. На основі аналізу поведінки мурах, термітів, риб і деяких ссавців він намагається спрогнозувати, куди нас у далекому майбутньому заведе матінка еволюція. Як довго ми ще залишимося Сапіенсами? Коли дамо життя новому виду? (Не думаю що тут матимуть місце конкретні терміни, адже еволюція процес поступовий). Який вигляд матимуть наші нащадки? Де чітка межа між Сапіенсами і Урбанусами? Хочу відмітити одразу, що це есе яке не претендує на безапеляційну об’єктивність. Це швидше роздуми вченого і один із можливих варіантів майбутнього. Нам мою скромну думку не надто ймовірний. Але хто зна?

Чому саме Homo Urbanus?

Місто як біом захоплює все більші території нашої планети. І крім людей багато видів вже знайшли свої екологічні ніші в ньому. Більше того, місто один із рушіїв евоюційного процесу в наш час. Як відомо еволюцію спрямовує оточення. Організми набувають певних характеристик і рис саме завдяки факторам навколишнього середовища. Підвищена волосатість зумовлена низькими температурами. Темний колір шкіри — понаднормовим впливом ультрафіолетового випромінювання ітд. Як підтверджують кілька останніх досліджень, комарів Лондонського метрополітену тепер можна виділити в окремий підвид. Детальніше про це читайте самі.

Цікаві роздуми автора на тему того де закінчується колонія організмів і починається єдиний складний організм. Якщо закрити очі на деякі нюанси то можна побачити, що кожен з нас є колонією організмів, ходячим мурашником. Лейкоцити, сперамтозоїди, стовбурові клітини… Солдати, репродуктивні особини, робітники… Схоже на мурашник? Так?

Понижена волосатість, зникнення крайніх молярів, зникнення апендикса, зменшення куприка, молочні залози в особин чоловічої статі… На щастя автор не говорить про такі банальні речі як відмирання рудиментів. Він мислить глобальніше. Він намагається спрогнозувати нашу соціальну модель у далекому майбутньому. Міста мурашники?

Крім того він вважає, що з нашими нащадками відбудуться значно глибші біологічні зміни ніж зникнення зубів мудрості. Зміни які призведуть до чіткої кастової системи яка диктуватиметься нам біологічними особливостями. Зникнуть поняття чоловік, жінка. Їх замінять поняття Королева, Робітники, Солдати, Трутні. Фантастика? Можливо. Як на мене – фільм жаху. Хоча важко сказати. Можливо нашим далеким предкам наш спосіб життя видався би теж невимовно жахливим.

Хоча роздуми автора є цілком логічними з погляду науки, біології зокрема, але я думаю, що не зовсім доречно порівнювати Homo Sapiens з термітами чи мурахами. В нас є те, чого в них ніколи не було. Самосвідомість і як наслідок індивідуальність. Саме вона є тим наріжним каменем який визначає наш подальший розвиток.
Однозначно рекомендую всім хто цікавиться наукою в тій чи іншій мірі. Можна почерпнути для себе багато їжі для роздумів а також дізнатися про безліч цікавих явищ, про які автор згадує мимохіть. Але в нас же є гугл який знає все.

Автор: Volodymyr Zhuk
Джерело: Facebook

Хочу прочитати