Голокост F
К-ть сторінок: 408
Оправа: Тверда, матова плівка
Розмір: 145 х 210 мм
Папір: кремовий, 70 гр
Рік видання: 2018
Безкоштовна доставка від 1000 ₴Опис
Цезарій Збєшховський (нар.1975 р.) – випускник факультету полоністики Варшавського університету.
Його оповідання та повісті друкувалися на шпальтах часописів «Нова фантастика», «Убік», «Science Fiction, Fantasy & Horror», а також у антологіях «Нове надходить», «Без героя», «Science fiction». Перша дебютна книжка Цезарія Збєшховського – збірка оповідань «Реквієм для ляльок» (2008), дія яких відбувається у вигаданому світі міста Рамма. «Голокост F» (2013) став візитівкою Збєшховського. Відтоді автор написав ще кілька оповідань та повістей, а наразі працює над своїм другим романом.
Роман «Голокост F» – рідкісний зразок сучасної безкомпромісної наукової фантастики: тут візія майбутнього настільки ж важлива, як і долі персонажів, а філософські концепції не менш захопливі, ніж сюжет. Масштабність Ніла Стівенсона, ядуча іронія Пітера Воттса, трохи божевільний погляд на реальність, притаманний Філіпу К. Діку, – і все це помножено на традиції кращих взірців польської фантастики. Крім роману, до книжки увійшла низка оповідань та повістей, самостійних за сюжетом, але пов’язаних з «Голокостом F» спільним світом.
Роман отримав три престижні премії польського фендому: премію «SFinks», премію найстарішого польського журналу фантастики «Nowa Fantastyka» та премію імені Єжі Жулавського.
Майбутнє – невідворотне й невблаганне. Воно наближається до нас зі швидкістю космічного корабля «Серце пітьми», що дивним чином знову повернувся на орбіту Землі. От тільки що принесло це «Серце» – і чи буде кому зустріти його на Землі?
Людство дійшло до межі, кількість змін досягла критичної маси – і схоже, от-от настане кінець не тільки світу, яким його знали всі ці тисячі років. Зникають суспільства, знецінюється сенс, розмивається пам’ять. І що далі, то примарніша межа між людиною з плоті й крові та свідомістю, що існує у цифровому, віртуальному світі. Може, той віртуальний світ – єдиний прихисток людства? На планеті, яка охоплена епідемією войовничої Сарани та модифікованими «вампірами», не лишилося нічого, за що варто було б боротися. Чи, може, все-таки лишилося?..
Переклад з польської Олена Шевченко, Ірина Шевченко
Рецензія на книгу Цезарій Збєшховський «Голокост F» від Євгенія Твердохліба
Рецензія на книгу Цезарій Збєшховський «Голокост F» від Олександра Кармаша
Рецензія на книгу Цезарій Збєшховський «Голокост F» від Sviatoslav Piven
Рецензія на книгу Цезарій Збєшховський «Голокост F» від Volodymyr Zhuk
Рецензія на книгу Цезарій Збєшховський «Голокост F» від Mykola Stakhniuk
Рецензія на книгу Цезарій Збєшховський «Голокост F» від Світлани Тараторіної
Відгуки
Вас також зацікавить
Андрій –
“Сліпобачення” буде до Форуму?
Видавництво Жупанського –
Так!
Геннадій (покупець) –
Чудова поліграфія. Обкладинка навіть краща за польську! Переклад дуже сподобався. Прочитав вже половину… навіть не розумію, чого її називають складною та “… мабуть вдруге перечитувать не буду” – все заходить легко, затягує. Для людей, які цікавляться саме НФ нічого важкого. Це вже навіть не кібер-панк, це щось інше. Збєшховський пішов далі… Дуже дякую видавництву! З нетерпінням чекаю на “фантастику інших країн” ))) .
dexterboy11 (покупець) –
Десь у Пєлєвіна була думка про те що усі автори паляться своїми творами, і велика загадка кожного твору полягає у тому, щоб зрозуміти де і у чому насправді автор себе виказав. Так от, здається мені, що пан Збєшховський писав усі твори із цього циклу намагаючись примирити у своїй голові релігійну та наукову парадигми.
Два світи. Один: нелогічний, химерний, духовний, світ з якого приходять надпотужні сили та енергії. Інший: холодний, раціональний, земний, науковорозвинений світ, світ який покинув Бог, світ що летить у прірву техногенного апокаліпсису не збавляючи обертів. Цих два світи Збєшховський зіштовхує у Голокост F і саме їх він примирює у фіналі цієї історії. І мало того, що примирює, так ще й ніби натякає, що чуваки, без Бога нам повний Вавілон! Що розумне життя це помилка яка тягне Божествене у темряву безбожності. І треба хлоп’ята, вже якось по-трохи каятись, не впиватись так несамовити тими технологіям, не творити ідолів-дарвінів та апостолів-масків собі, не гнатись сліпо за вдосконаленням себе любимого і тд.
Не знаю чи я втрафив у ціль, чи в молоко з цим кухонним психоаналізом пана автора. Але ця думка дещо зіпсувала мені враження від твору. Бо тепер мені здається, що автор з одного боку тримається за якісь релігійні традиції, а з іншого зачитується Воттсами та Діками. І в таких от пекельних муках, намагаючись як то кажуть натягнути сову на глобус і народжуються фантастичні сублімації як Голокст F, Склянка Лімфи чи Безлюддя.
Сподіваюсь все ж, що я помиляюся і все це просто звичайнісінький маркетинговий хід. Що автор робить це свідомо з розразунком завербувати кілька польських католиків до свого фанклубу.
Але як би там не було книжка вийшла гарною і вартує бути прочитаною. Бадьора сучасна фантастика для сильних духом і міцних лобом 🙂 Побільше б такого на українському ринку. Але нехай наступного разу католиків з собою не беруть! 🙂
Старчуков Максим –
Всі розповіді у книжці пречудові: цифровий світ на стероїдах, жахастики, метафізика у побуті. Але найпрекрасніше — це Сумні парсеки. Уявіть, що ви створили ШІ, який себе усвідомив і назвав себе “я”. Ви будете щасливі, що створили життя, чи ні, розуміючи, що з цієї миті людство добігає кінця?
glormond –
Не думав, що читатиму цю книгу, хоч і знав про неї. Кіберпанк трохи не моя тема, але мені дали почитати, запевнивши, що сподобається. І так і сталось. Я почав з оповідань – і правильно вчинив, бо вони легше сприймались і загалом видались цікавішими за сам роман Голокост F – той давався тяжче, але не так тяжко, якби оповідання не підготували мене. Оповідання насправді знайомлять із всесвітом, про який автор розповідає. В певні моменти ці розповіді навіть перетинаються з подіями роману. “Місце на дорозі” і “Сумні парсеки” найбільше сподобались.