Опис

[column size=”one-half”][/column]

1. Йелле Роймер «Homo Urbanus»

Йелле Роймер (1953 р. н.) директор природничо-історичного музею в Роттердамі, професор Утрехтського університету, палеонтолог, автор багатьох монографій. У цій книжці Йелле Роймер розмірковує над еволюцією людини, перспективами її розвитку та намагається, наскільки це можливо, спрогнозувати майбутнє людського виду, виходячи з мільйонів років історії життя на Землі.

Яке майбутнє чекає на людство? Чи існуватиме наш вид через тисячу, десять тисяч, мільйон років? І якщо існуватиме, то в якому вигляді? Все вказує на те, що людство проживає останні блаженні часи індивідуалізму і попереду на нас чекає злиття в один грандіозний колективний суперорганізм, який мешкатиме в урбаністичних термітниках міст майбутнього, перші паростки яких ми вже сьогодні спостерігаємо на прикладі найбільших мегаполісів світу. Можливість виживання нашого виду лежить у площині перетворень і пристосування до навколишнього середовища, яке все сильніше змінюється під натиском штучної “другої природи”. Майбутнє належить не Людині розумній, а Людині урбаністичній, так вважає Йелле Роймер і, ознайомившись з його аргументацією, з ним важко не погодитися.

Ніщо не вказує на те, що еволюція мала на меті виникнення людини. І ніщо не вказує на те, що життя обертається навколо одного-єдиного індивідуума. То чому ж ми самі вважаємо себе такими важливими, такими унікальними? Хоча поведінка групи людей виявляє структурну подібність з тим, що називають суперорганізмом, проте кожний індивідуальний член такої групи твердо переконаний, що повністю контролює власні думки, власні дії та власні почуття. Про цей дещо незручний парадокс і йдеться в Homo urbanus.

З майстерністю вправного оповідача та екскурсовода, Йелле Роймер веде нас повз події нашої епохи, в якій доведена до абсурду індивідуалізація начебто збігається з майже примусовою груповою поведінкою, що нагадує поведінку табуна риб або зграї шпаків. Чи завжди людина прагне жити відлюдно у вибраному нею просторі, а чи вона перетворюється на все краще пристосовану ланку супермозку, створеного із мізків усіх тих людей, сполучених між собою невидимими дротами комунікації? У своїх пошуках пояснення цього парадоксу, Роймер бачить виникнення нового, раніше не описаного виду людини, який еволюціонує більшою мірою, аніж нам того хочеться.

Homo urbanus не є ані футуристичним, ані апокаліптичним сценарієм. Йелле Роймер дотримується тих самих фактів, яких упродовж еволюції дотримувалося життя, оскільки наше майбутнє за еволюцією.

Переклад з нідерландської Ярослава Довгополого

2. Манфред Лютц «Блеф! Фальсифікація світу»

Манфред Лютц (1954 р. н.) – відомий німецький психіатр і теолог, директор психіатричної лікарні «Алексіанер кранкенгаус» у Кельні, а також знаний письменник, чиї книжки вже стали бестселерами не лише у Німеччині, а й у всьому світі.

У своїх творах професор Лютц зачіпає дуже дражливі теми психічного здоров’я людини, умовності розрізнення понять «нормальності» та «ненормальності», відмінності світосприйняття кожної окремої людини, а також разючої різниці між нашою уявою про довколишній світ і тим, чим, власне, цей світ є насправді.

У новій книжці «Блеф! Фальсифікація світу» Манфред Лютц порушує актуальну проблему справжніх та нав’язаних життєвих цінностей, він відтуляє завісу і показує механізми маніпулювання, яке здійснює суспільство стосовно кожної окремої людини з метою зробити останню якомога зручнішою для використання у своїх власних інтересах, таким чином непомітно здійснюючи фальсифікацію всього довколишнього світу і підмінюючи людське світосприйняття облудною підробкою.

«Що коли б увесь світ виявився фальсифікацією? Якщо б усе довкола нас, навмисно чи ні, було б єдиною величезною фальсифікацією? Якби ми жили у штучному пластиковому світі, за яким залишалась би прихованою власне істина?

Але не треба хвилюватися, автор не з’їхав з глузду, навпаки, він — психіатр. Проте він бачить очевидні докази того, що у світі, в якому ви живете, щось не так. Реальною виявляється моторошна підозра, що панує шахрайство, яке породжує подальший обман. І це шахрайство більшою чи меншою мірою стосується нас усіх. Ця книжка має на меті його викрити, щоб наприкінці читач зміг звільнитися з тенет помилок, від ілюзій сприйняття, від нав’язаної брехні, які заважають бути самими собою».

Переклад з німецької Олександри Мельник

3. Ганс Боланд «Моя російська душа»

Відомий нідерландський філолог-славіст, письменник і перекладач Ганс Боланд змальовує своє бачення колишньої та сучасної Росії. Спираючись на досвід, він описує Росію і росіян з погляду іноземця, представника зовсім іншого культурного базису й водночас із погляду перекладача, який мав змогу глибоко проникнути в те, що називають «загадковою російською душею». Врешті-решт, він описує Росію як людина, котра споглядає, розуміє і усвідомлює ту прірву, в яку знову і знову бездумно і приречено поринає російське суспільство.

Переклад Ярослава Довгополого