Завантаження...
Меню

Кошик порожній

Гітлер. Примітки до біографії

Повернутися на попередню сторінку
Анотація

Анотація

Себастіан Гаффнер /1907–1999/ – псевдонім знаного німецького журналіста, письменника, публіциста та історика Раймунда Претцеля, найвідомішого за книжками «Гітлер. Примітки до біографії» (1978), «Вінстон Черчілль» (1965), «Зраджена революція» (1969), «Самогубство Німецького Райху» (1970).

Гаффнер у своїх працях зосереджується переважно на темі новітньої історії Німеччини, зокрема Німецького Райху (1871–1945) і досліджує теми причин та наслідків Першої світової війни, падіння Веймарської Республіки і подальшого становлення й краху Німеччини за часів Гітлера.

«Гітлер. Примітки до біографії» – найвідоміша книжка Себастіана Гаффнера, в якій він у лаконічній формі аналізує життєвий та політичний шлях Адольфа Гітлера, висуває сміливі припущення щодо неоднозначних та химерних поворотів історії Другої світової війни та намагається подати об’єктивний аналіз постаті Гітлера і його значення в історії Німеччини і всього світу, уникаючи при цьому поширеної практики сліпої та неконструктивної демонізації цієї одіозної історичної постаті, яка відвертає увагу від виваженого аналізу найпринциповіших помилок та хибних поглядів Гітлера.

Автор намагається уникати кліше, штампів і табу, які поширюються на саме ім’я «Гітлер», іронічно зауважуючи, що не обов’язково автоматично заперечувати, що двічі по два буде чотири, лише тому, що Гітлер теж так вважав.

«Чимало теоретичних ідей Гітлера живуть далі, навіть довше, ніж можна було припустити, і не лише серед німців, і навіть не лише серед свідомих послідовників Гітлера. А з іншого боку, допоки в цих ідеях хибне не буде чітко відмежоване від більш-менш правильного, правильне перебуватиме у небезпеці бути табуїзованим лише тому, що Гітлер теж так думав».

Книжка стала справжнім бестселером у Німеччині і отримала низку літературних премій: премію міста Дюссельдорф ім. Гайнріха Гайне, премію Йогана Гайнріха Мерка, Літературну премію Фрідріха Шіделя і Літературну премію Вінґейта.

Переклад з німецької Романа Осадчука

 

Відгуки (2)
  1. :

    “цієї одіозної історичної постаті, яка відвертає увагу від виваженого аналізу найпринциповіших помилок та хибних поглядів Гітлера”

    Панове, а у вас є політологічна чи політфілософська освіта і ви здатні зрозуміти, як “правильно” і “нехибно” мислити і жити? Чи, може, у вас є розуміння особливостей соціальної катастрофи, духовного лівацького зубожіння, яке має назву “Веймарська республіка”? Ви там легко вішаєте ярлик на особу, яка стала втіленням цілої епохи у однієї із ненайледачіших і не найтупіших націй. Українці, нагадаю, не змогли повернути велич своїй, на багато століть древнішій нації — у схожих умовах.

    Не поспішайте з ярликами. У мене є політологічна освіта європейського рівня — а я не беруся категорично судити Фюрера (вождя) німецького народу.

  2. :

    не згодний з формулюванням коментатора – Brandner, кий пише “Українці, нагадаю, не змогли повернути велич своїй, на багато століть древнішій нації — у схожих умовах”. Не згодний у тому аспекті що українці як нація реально почали формуватися з другої половини ХІХ ст. і десь до кінця першої світової, коли в широких масах зявилося розуміння своєї спільності і не тільки бажання створити власну державу, а й активні спроби це зробити. В той час як німецькі держави, князівства існували вже тисячу років, з плином часу серед них Пруссія виділилась як найсильніша держава і вдало підібравши час у 1871 році внаслідок Франко-Пруської війни зуміла обєднати всі німецькі землі. В нас різна історія і так прямо порівнювати нас і казати що умови були схожі я б не став, це груба помилка. До того ж не має в українців якоїсь там величі я маю на увазі народ в цілому, до 1991 не змогли створити своєї держави, а талановиті люди працювали на благо інших, часто держав окупантів. А так ще згадалося, на Версальській мирній конференції після Першої світової війни, Ллойда Джорджа прем’єр-міністра Британської імперії запитали про українське питання, на що він відповів – якось я бачив одного українця і бачитися з ними знову у мене немає ніякого бажання – це про те як до нас ставилися в той час у світі.

Додати відгук

РЕЦЕНЗІЇ (2)

Схожі товари

Єжи Лоєк
Історія прекрасної бітинки. Софія Потоцька

К-ть сторінок: 448 Оправа: Тверда Рік видання: 2007

Жюльєн Грін
Брат Франциск. Франциск Асизький

К-ть сторінок: 296 Оправа: Тверда Рік видання: 2006
80 грн. Придбати

Тойн де Фріс
Рембрандт

К-ть сторінок: 320 Оправа: Тверда Рік видання: 2010
80 грн. Придбати

Елізабет Бадентер
Кондорсе

К-ть сторінок: 568
Оправа: Тверда
Рік видання: 2008
90 грн. Придбати

Жан-Ів Тадьє
Марсель Пруст

К-ть сторінок: 616 Оправа: Тверда Рік видання: 2011
100 грн. Придбати

Карел Шульц
Камінь і біль. Мікеланджело

К-ть сторінок: 688 Оправа: Тверда Рік видання: 2006
100 грн. Придбати

Мечислав Яструн
Міцкевич

К-ть сторінок: 624
Оправа: Тверда
Рік видання: 2008
80 грн. Придбати

Манфред Ґаєр
Світ Канта

К-ть сторінок: 336 Оправа: Тверда Рік видання: 2007
80 грн. Придбати
Вгору