Зібрання творів
К-ть сторінок: 568
Оправа: Тверда, матова плівка
Розмір: 145 х 210 мм
Папір: кремовий, 70 гр
Рік видання: 2023
Безкоштовна доставка від 1000 ₴Цю книгу також можна придбати в електронному варіанті
Опис
Кларк Ештон Сміт (1893–1961) — американський поет, автор оповідань у жанрах горору й химерної фантастики, скульптор і художник.
У першій половині 1930-х років був одним із найактивніших авторів-дописувачів культового літературного часопису «Weird Tales». Поряд із Говардом Філіпсом Лавкрафтом і Робертом Ірвіном Говардом, Сміт є одним із найвидатніших авторів американської химерної прози XX століття, що вплинув на розвиток фантастики та горору, якими ми їх знаємо сьогодні. Сміт розширив усесвіт «Міфів Ктулху», долучивши до нього декількох прадавніх божеств, зокрема Великого Древнього на ім’я Тсатоґґуа, а також гримуар «Книга Ейбона» і трактат «Пергаменти Пнома», а його дружба і листування з Лавкрафтом збагатили творчість обох письменників.
Кларк Ештон Сміт — майстер слова, що мав неабиякий хист до створення химерних світів, які сповнені прадавніх божеств, магії, смерті, див і пригод, і, як ніхто інший, умів розгорнути перед читачем неозорі безміри космічних просторів й похмурі видива темних закутків знаної нам Землі. Письменникові притаманний неповторний мальовничий стиль і напрочуд багата образна мова, що робить його твори видатним явищем у літературі XX cтоліття.
Твори Кларка Ештона Сміта справили значний вплив на низку сучасних йому письменників, серед яких були Авґуст Дерлет, Дональд Вандрі, Едґар Гоффман Прайс, Фріц Лайбер, Кетрін Люсіль Мур, Джек Венс, а деяких представників молодшого покоління читачів, як-от Рея Бредбері та Гарлана Еллісона, надихнули взятися до красного письменства та стати фантастами.
Сюжетні лінії, локації та персонажі деяких Смітових оповідань стали частиною світу культової настільної рольової гри «Підземелля і дракони», а естетика його текстів, картин і скульптур наснажує до творчості сучасних музикантів і художників.
Усе життя Кларк Ештон Сміт вважав своїм покликанням саме поезію, і ця любов до художньої образності добре відчувається навіть у його прозових творах. І хоч вони не принесли авторові широкого прижиттєвого визнання, проте стали джерелом натхнення для багатьох сучасників і послідовників. А отже, своєю творчістю Сміт справдив власний вислів: «Істинний поет не є творінням епохи, він творить свою власну епоху».
Ось як Говард Філіпс Лавкрафт у своєму листі до Сміта від 3 грудня 1929 року відгукувався про його «Оповідь Сатампри Зейроса»:
«… яка атмосфера! Я бачу, я відчуваю, я чую запахи тих джунґлів довкола стародавнього Комморіома, який і понині, я цілком певен, має лежати, похований під льодовиковою кригою поблизу Платої, що у країні Ломар! Я переконаний, що саме про це осердя предковічного жаху думав божевільний араб Абдул Альхазред, коли він — навіть він! — залишив дещо неназваним і позначеним самими лише рядами зірочок у вцілілому рукописі свого проклятого й забороненого Некрономікону!»
Зібрання творів Кларка Ештона Сміта містить вибрані оповідання автора, що вперше публікуються українською, і має познайомити читачів із частиною його непересічного літературного доробку.
Переклад з англійської, передмова та примітки
Євгена Онуфрієнка
PiterMir –
Завдяки цій збірці відкрив цього чудового автора! Якщо ви ще думаєте над тим, чи видавати решту доробку Кларка Ештона Сміта – я першим прийду поставити підпис “За”)) А які світи, яка чудова мова тексту, який переклад, яке оформлення*-* Якщо хтось ще вагається чи брати цю книгу – беріть і ви не пошкодуєте! Скажу більше – ви охрінієте)))
omesartem –
Які твори К. Е. Сміта входять у цю збірку?
Видавництво Жупанського –
ЗМІСТ
Чорна магія слова (передмова до українського видання Кларка
Ештона Сміта) Євген Онуфрієнко …………………………………………… 5
Із циклу «Книга Гіпербореї»
Оповідь Сатампри Зейроса /1929/……………………………………………. 20
Рокована доля Авусла Вутоквана /1931/…………………………………… 35
Сім ґешів /1933/………………………………………………………………………. 46
Пришестя Білого Хробака /1933/……………………………………………… 73
Із циклу «Оповіді про Атлантиду»
Останнє заклинання /1929/………………………………………………………. 96
Мандрівка на Сфаномої /1930/………………………………………………… 103
Смерть Малиґріса /1933/…………………………………………………………. 113
Із циклу «Аверойнські хроніки»
Кінець історії /1930/………………………………………………………………… 130
Азедаракова святість /1931/…………………………………………………….. 152
Аверойнський звір /1932/………………………………………………………… 178
Ілурнійський колос /1933/……………………………………………………….. 198
Із циклу «Оповіді про Зотік»
Імперія некромантів /1932/………………………………………………………. 244
Острів Мучителів /1932/………………………………………………………….. 255
Могильний Бог /1932/……………………………………………………………… 273
Темний ідол /1932/………………………………………………………………….. 299
Зітра /1934/……………………………………………………………………………… 331
Останній ієрогліф /1934/………………………………………………………….. 355
Некромантія на острові Наат /1935/…………………………………………. 376
Смерть Ілалоти /1937/……………………………………………………………… 403
Сад Адомфи /1937/………………………………………………………………….. 417
Мортилла /1952/……………………………………………………………………… 429
Загублені світи
Скверна Йондо /1925/……………………………………………………………… 442
Місто Співочого Полум’я /1931/……………………………………………… 450
Cклепи Йог-Вомбіса /1931/……………………………………………………… 499
Мешканець безодні /1932/……………………………………………………….. 523
Genius Loci /1932/……………………………………………………………………. 544
Кларкові Ештонові Сміту, ексвайрові, на знак шани
до його фантастичних оповідань, віршів, картин і скульптур
/Г. Ф. Лавкрафт/ ……………………………………………………………………… 565
Андрій –
Хочу відзначити роботу перекладача/редактора. Бездоганно! Настільки багата синонімами та гарна мова, що крім майстерності в ній присутній явний талант. Візьму до уваги роботи пана Євгена Онуфрієнка, й обов’язково ще буду читати перекладені ним книги.
Колись читав московитською, то твори геть не сподобалися, а у цьому перекладі читання приносить естетичне задоволення. Я не так часто хвалю перекладачів. Дякую Вам за якісно зроблений переклад.
Андрій Грищенко –
“Недарма ж кажуть, що справжній художній переклад стає надбанням тієї літератури, мовою якої його здійснено” В. Митрофанов
Хочу окремо відзначити роботу перекладача. Бездоганно! Досить багата синонімами та гарна мова, що крім майстерності перекладу вказує на явний талант перекладача.
Колись твори Сміта читав російською мовою, то вони геть не сподобалися, а у цьому перекладі читання приносить естетичне задоволення. Я не так часто хвалю перекладачів. Дякую Вам за якісно зроблений переклад.