Публікації

Рецензія на книгу Тоні Моррісон «Пісня Соломона» від @zakokhana_v_knyzhky

“Пісня Соломона” – це глибока сильна історія. Вона полонить думки і не відпускає навіть по завершенні читання.

Моррісон майстерно поєднує історичні факти і міфологію. Читаєш і віриш, що чоловік, який злетів у небо, розправивши крила, це так само реально, як робітничі автобуси чи правління Кеннеді.

Про що роман? Про життя чорношкірих американців: їхні страждання, упередження, пристрасті й біль. Про минуле, що стирається й забувається. Про коріння, яке проростає в тобі. Про пекучу ненависть і руйнівне кохання. Про людську жадобу. Про бажання вибороти право володіти власним життям. Навіть якщо боротись за це доводиться з найближчими.

Життя людства сповнене конфліктів. На рівні націй, культур, спільнот, родин. Якісь ми проговорюємо, обробляємо в операційній системі нашої історичної пам’яті, а потім архівуємо. Ховаємо якнайдалі, аби почати з чистого аркуша. А вже за день примудряємось перетворити його на заляпану брудом і кров’ю чернетку.

Досвід минулих поколінь мав би нас навчити. Показати, що расизм, ненависть, дискримінація – це шлях в нікуди. Натомість ми продовжуємо крутити колесо історії і повторювати власні помилки.

Тоні Моррісон була однією з перших письменниць, яка підняла тему дискримінації і розподілу за кольором шкіри всередині афроамериканської спільноти. Ішлося вже не лише про конфлікт між чорними і білими. А про якесь тотальне прагнення людей до створення все нових і нових ієрархій.

Роман залишив по собі багато запитань. Але не до тексту, сюжету чи авторського стилю. А до нас, як до найрозумніших хижаків, що звуться людством. До милосердної і жорстокої спільноти, яка будує і руйнує цей світ.

Найважче усвідомлювати те, що відповіді я навряд чи колись знайду.

Автор: @zakokhana_v_knyzhky
Джерело: Instagram

Хочу прочитати