Рецензія на книгу Пітер Воттс «Сліпобачення» від Iryna Rodych

11/09/2020 о 22:02

Уявіть кінець 21 сторіччя. Людина досягла значного прогресу в освоєнні мозку, та все ж не відкрила ще всіх його таємниць. І раптом у небі з‘являються тисячі Світляків, які згорають. Хто вони? Чого хочуть? Команда із людини-синтетика з половиною мозку, людини-лінгвіста із множинною особистістю, вченим-біологом та військовою на чолі із справжнім вампіром вирушають на край Сонячної системи для контакту з представниками іншої цивілізації. Особливістю книги є те, що автор не вигадував абсолютно все з голови, а справді використовував реальні дані та припущення сучасної науки. І це справді виносить мозок, перевертає уявлення про класичний погляд на світобудову, відкриває нові грані відомих речей. А що, як вампіри – це справді один із представників роду Homo? І що робити з інопланетянами, якщо вони виявляться геть не тими гуманоїдами, до яких ми звикли з телеекранів? Як взагалі зрозуміти, що вони хочуть від нас? Чи вони настільки високорозвинені, що ми нездатні наблизитися до їхнього розуміння світу, чи може ми таки в чомусь попереду? Ці та багато питань досконало досліджує автор. Читати книгу обов‘язково зі всіма примітками та поясненнями, заодно ще багато цікавого можна дізнатися 🙂

Окремо хочу відмітити особливу «наукову поетичність» автора. Я абсолютно захоплена стилем!

«Одного похмурого вечора, у вівторок, я приніс Челсі квіти. Скільки іронії в давній романтичній традиції: перед спарюванням задобрювати партнерку зрізаними геніталіями іншого виду»

«Їхній шлюб розпадався з експоненційною приреченістю радіоактивного ізотопу…»

Чудово, що друга частина вже є доступна українською. Дякую, Видавництво Жупанського та з нетерпінням чекаю на «Рифтерів»

10+++++/10

Автор: Iryna Rodych
Джерело: Instagram

Хочу прочитати