Транс – останній примірник
Альтернатива
Немає в наявності
К-ть сторінок: 200
Оправа: Тверда, матова плівка
Розмір: 130х200 мм
Папір: кремовий, 60 гр
Рік видання: 2018

Опис
Перекладач і письменник Остап Українець, який нещодавно стрімко увійшов у вітчизняний культурний простір майстерними перекладами Говарда Філіпса Лавкрафта та дебютним, тепло сприйнятим читачами і критиками, романом «Малхут», продовжує своє письменницьке паломницво і презентує другий роман «Транс».
Цього разу письменник звертається до середньовічної легенди про Філософський Камінь та алхімічних трактатів, які накладає на подорож багатогранним сьогоденням і через символіку яких досліджує автоеротизм та андрогінність свого героя. Проводячи персонажів таємничим Паломництвом: містами сучасної Європи та сторінками класичної літератури, письменник постійно ставить їх у ситуацію між вибором та напередвизначеністю самих себе.
Європа, наші дні. Молодий хлопець вирушає в мандрівку, Паломництво, мета якого йому невідома, а кожен крок вказує лише на наступний. Ним рухає бажання з’ясувати, ким є друга особа, із якою він ділить тіло, а також – хто такий зловісний Третій, що завжди йде поруч із ними. Водночас слідчий віденської поліції кидається навздогін за єдиним свідком дивного злочину, проходячи маршрут Паломництва у зворотньому напрямку – у процесі розслідування йому відкривається правда про головного героя. Правда, яку і сам герой може дізнатися, тільки здійснивши самопожертву.
Відповідь на запитання «про що цей роман?» у кожного буде своя, так само, як і трактування, ким насправді був головний герой на початку «Трансу» і ким він став наприкінці.
Додати відгук Скасувати відповідь
Рецензія на книгу Остап Українець «Транс» від Юлії Слуцької
Рецензія на книгу Остап Українець «Транс» від Імаджинаріума Доктора Хосебра
Рецензія на книгу Остап Українець «Транс» від Книгоголізм як альтер его
Трясця (перевірений власник) – :
Дочитав до свідкині. Якщо продавчинь і мисткинь у інших книгах видавництва ще якось вдавалось терпіти, то після свідкині шуфляда впала остаточно. І можливо автор інтелектуал, ерудит і справжній патрійот, а я нікчемний обиватель, але ці знущання над мовою вже дістали. Цікаві, актуальні книжки видаєте, але купувати у вас більше нічого не буду. Не хочу підтримувати таку мовну політику.
Дмитро Дуплика – :
Безмежно радий, що придбав цю книгу, вона неймовірна. Виникає відчуття, що її написали особисто для мене. Книга дуже нестандартна (сказано – альтернатива), сюжет нелінійний, з цікавими поворотами та доповненнями, обгорнутий в метафори та різні вчення. Твір сповнений відсилками (доречними) до всього на світі: від мемів до кабали, від “патер ностер” до скандинавських балад. Також слід відзначити діалоги, де інколи не цураються лайки, смс-скорочень, друкованих спецефектів (по-інакшому не назву, це треба бачити) та навіть російського слівця, де це доречно. Окермо хочеться відзначити мову автора: вона жива і сучасна, її приємно читати, і дві інші книги для мене стали лише питанням (вільного) часу. Когось може вкурвити переклад німецької “h” як “г”, чи фемінітиви, що ж, подорослішайте та змиріться, що мова – це не догма. Роман, не зважаючи на кількість жартів, відсилок чи містичну обгортку наштовхує на глибокі роздуми, і при цьому, не зважаючи на іншомовні цитати, детальні описи географії та занурення у певні вчення, не викликає труднощів, читається легко і з цікавинкою. А після прочитання кортить кинути все і поїхати автостопом на пошуки свого Шляху. Мущ.